В Україні різко зросла кількість "чорнобильців" пенсіонерів

• В Україні кількість "чорнобильців" (тих, хто отримує допомогу як особа, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, ЧК) сягає понад 1,5 млн людей. Це ціла "армія" пільговиків, яка постійно поповнюється новими отримувачами допомоги. І хоча з моменту самої катастрофи пройшло вже 38 років, а осіб, які були ліквідаторами, стає все менше, загальне число "чорнобильців" змінюється несуттєво.
  
  

  Торік на пенсійні програми для "чорнобильців" витратили 68,7 млрд грн. Серед загальних видатків на пенсійні виплати для чорнобильців виникла аномалія: значно збільшилась кількість тих, хто перебуває на пенсії та отримує доплату за проживання в зоні радіаційного забруднення. Десятки тисяч українців через суди отримували доплати (інколи навіть не проживаючи в зоні забруднення). В результаті їхня пенсійна виплата з надбавкою ставала навіть більшою, ніж у ліквідаторів ЧК.
  
  Про те, як в Україні різко зросла кількість "чорнобильців", скільки коштів надають із бюджету та які зміни вже ухвалено, читайте в матеріалі.
  
  Схема на 15 млрд грн: на кого витрачали кошти
  
  Законодавство щодо соціальних пільг для "чорнобильців" дісталось Україні у спадок від СРСР. Щедрі виплати продовжувались аж до кризи 2008-го, тоді уряд уперше спробував зменшити гарантії. Так, раніше до зарплат і пенсій українців у зоні безумовного відселення додавали виплату на проживання, спрямовану на компенсацію того, що люди в чорнобильській зоні не могли використовувати те, що вирощували на городах, – через радіацію. Така компенсація визначалась, залежно від рівня забруднення ізотопами, й могла досягати трьох мінімалок, у зоні гарантованого добровільного відселення – двох мінімальних зарплат, у зоні посиленого радіоактивного контролю – однієї мінімалки.
  
  Із січня 2008-го з'явилось уточнення, що доплати провадяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів. КСУ визнав це незаконним. Після того парламент кілька разів робив спроби переглянути законодавство про доплати в зоні, адже економічна й екологічна ситуація в цих зонах значно змінилась, аграрний сектор розвинувся і потреби оплачувати компенсацію на придбання продуктів харчування вже не було. Ці спроби також оскаржувалися в Конституційному суді. Але зрештою чинна редакція "чорнобильського" закону від 2016 року говорить, що якщо доплати в зоні радіаційного забруднення і здійснюються – то лише за роботу в цій зоні (як стимул для працівників).
  
  Попри те, за даними Мінсоцполітики, в останні два роки в зонах радіаційного забруднення відбувся бум рішень судів щодо призначення доплат не за роботу, а саме за проживання в "зоні". Як виявилось, станом на січень 2022-го в Україні пенсію з доплатою за проживання в зоні забруднення отримували всього 10,3 тис. осіб, а вже у 2023-му це число досягло понад 100 тис., а у 2024-му – 135 тис. осіб (цифри отримано у відповідь на запит OBOZ.UA). Якщо раніше щомісяця на доплати витрачали 51 млн грн, то у 2024-му видатки зросли до 1,3 млрд грн.
  
  І це при тому, що Україна зіткнулася з масштабними викликами через повномасштабну війну: мільйони переселенців, рекордний дефіцит бюджету, велика кількість українців через ракетні атаки й окупацію втратили своє житло, з війни повертаються ветерани, які потребують додаткової підтримки.
  
  "Чорнобильців" не тільки більше, ніж ветеранів. Вони отримують значно вищі пенсії. За чинним законом пенсія ветерана, який захищав Україну під час повномасштабної війни (йдеться про мобілізованого, не кадрового військового), буде значно меншою, ніж, наприклад, у пенсіонера, який зареєстрований у зоні радіоактивного забруднення.
  
  Крім того, пенсіонер, який отримує таку доплату за рішенням суду, отримує значно більше коштів, ніж ліквідатор, який безпосередньо брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Як розповіли OBOZ.UA в Мінсоцполітики: станом на початок 2024-го середня пенсія ліквідатора (без інвалідності) була всього на рівні 6,7 тис. грн. Водночас пенсіонер, який отримує надбавку за проживання в зоні забруднення, в середньому отримує пенсію в 13,4 тис. грн. Можливо, на цю ситуацію не звернули б увагу, якби кількість пенсіонерів у зоні забруднення стрімко не зростала.
  
  Як змінили правила й чи це допоможе
  
  "Законодавство з 2016 року не містить норми про виплати надбавок за проживання в зоні радіаційного забруднення. Суди ухвалюють рішення про її призначення попри це", – розповіли OBOZ.UA в Мінсоцполітики. Дійсно, в реєстрі судових рішень можна знайти сотні рішень щодо призначення доплат у зв'язку з проживанням на забрудненій території непрацюючого пенсіонера. Фактично суди повертають "чорнобильцям" скасовані законом доплати.
  
  Але річ у тім, що інколи ці доплати отримують (чи намагаються отримати) ті, хто ніколи не брав участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи та не проживав на забрудненій території. Наприклад, як ідеться в матеріалах справи 460/13646/24, пенсіонер І.С. у листопаді 2024-го подав позов до суду з вимогою призначити йому доплату до пенсії, бо він проживає на території радіоактивного забруднення.
  
  Чоловік народився в смт Володимирець Рівненської області, за 350 км від Чорнобиля, під час аварії проживав у рідному смт. Але в жовтні 2024-го з якоїсь причини вирішив, уже досягши пенсійного віку, зареєструвати своє місце проживання на території забруднення. "22.10.2024 позивач зареєстрував місце свого проживання в с. Великі Цепцевичі Вараського району, яке належить до зони гарантованого добровільного відселення", – йдеться в матеріалах справи.
  
  Тобто пенсіонер тільки після того, як досяг пенсійного віку, вирішив змінити місце реєстрації. Очевидно, єдина мета – отримати доплату. Таких випадків – тисячі.
  
  У Раді вже ухвалили зміни, які мали б припинити схеми. Так, тепер для отримання пенсії необхідно довести факт проживання в зоні радіаційного забруднення не менше ніж упродовж трьох років станом на 1993 рік. Також перевірятимуть факт реєстрації у приміщенні, придатному для проживання, відсутність фактів масової прописки осіб на одній житловій площі.
  
  Фактично ці зміни мають не допустити ситуації, коли в одному будинку в зоні забруднення зареєстровано одразу 40 пенсіонерів. І всі вони зареєструвались напередодні звернення по перерахунок пенсії. "Перевіряючі органи фіксували численні оборудки, коли для отримання такої надбавки окремі особи вдаються до зловживань (як-то реєстрація в зруйнованому будинку, реєстрація в одній квартирі по 40-50 осіб тощо). Зони радіоактивного забруднення за останні понад десять років жодного разу юридично не переглядали", – пояснили в Мінсоці.
  
  І ситуація з чорнобильськими пенсіями – лише частина проблеми. Українські суди за останні роки фактично змінили умови виходу на пенсії та розміри виплат для сотень тисяч українців. Загалом підвищення розміру пенсій призначено за понад 672 тис. рішень судів.
  
  За цими рішеннями, починаючи з 2019 року, 96 млрд грн уже виплачено, 76 млрд грн – ще додатковий борг, який Пенсійний фонд України має заплатити. Щороку цифра поточних виплат, які лягають на Пенсійний фонд України у звʼязку з рішеннями судів, і цифра заборгованості стрімко зростають. Наприклад, у 2019 році вартість судових рішень для пенсійної системи (у цінах 2024 року) становила 2,8 млрд грн. А у 2023 році додаткові видатки Пенсійного фонду України на виконання рішень судів сягнули 37,2 млрд грн.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому важливо звернути увагу на кольори комплектів для новонароджених оптом при поповненні асортименту свого магазину?
    
  • Чи можна змішувати грудне молоко і суміш в одній пляшечці?