Згідно з даними Євростату, у 2023 році 13% мешканців ЄС працювали протягом 6 місяців після виходу на пенсію.
Лідирують за зайнятістю пенсіонерів такі країни, як Естонія (54,9%), Латвія (44,2%), Литва (43,7%).
А от найменше працюють пенсіонери в таких країна, як Румунія (1,7%), Греція (4,2%) та Іспанія (4,9%).
Мотиви продовження роботи:
Задоволення від роботи (36,3%).
Фінансова потреба (28,6%).
Соціальна інтеграція (11,2%).
У Данії, Нідерландах та Італії більшість пенсіонерів працюють для задоволення, тоді як у Румунії, Кіпрі та Болгарії — через фінансову необхідність.
Раніше ми писали про те, що, згідно з пенсійним індексом Allianz (API) (2023), що надає комплексну оцінку стійкості та адекватності пенсійних систем за 40 параметрами, найкращі у світі пенсійні системи збудовано в Данії, Нідерландах, Швеції, Бельгії, Люксембурзі, Великій Британії, Німеччині та ін.
Вік виходу на пенсію в Європі — переважно 67 років, що суттєво вище, ніж в Україні. Разом із цим пенсійний вік жителів ЄС залежить не від статі (ця норма давно віджила. — Ред.), а від професії та страхового стажу.
Види пенсій у країнах Європи
Більшість країн Європи мають багаторівневу систему пенсійного забезпечення, яка складається з таких основних типів пенсійного забезпечення:
Державна пенсія — регулярна виплата від уряду, на яку більшість людей можуть претендувати, досягнувши пенсійного віку. Разом з цим розмір пенсії залежить від стажу національного страхування, а саме внесків, які особа сплачує, працюючи. Якщо особі бракує стажу, щоб отримати повну державну пенсію, вона може компенсувати прогалину, сплативши добровільний внесок.
Професійна пенсія (пенсія за місцем роботи) — заощадження на пенсію, що організовує роботодавець; ці схеми фінансуються за рахунок внесків з зарплати працівників. Схеми нарахування можуть бути різними, але зазвичай ґрунтуються на розмірі зарплати, трудовому стажі та роках сплати внесків.
Приватна пенсія: Приватні пенсійні програми — добровільні програми, до яких можуть долучитися всі охочі. Пропонуються різними фінансовими установами: банками, страховими компаніями, інвестиційними фондами. Тож, внески особи надходять або до згаданих установ, або на особистий рахунок. Якщо особа не працює (тож не маєте доступу до пенсії за місцем роботи), вона може відкрити власний пенсійний рахунок. Або ж, навпаки, особа працює і вже оформила професійну пенсію, однак бажає додатково заощаджувати ще й у вигляді приватної пенсії.