В Україні, попри сезонне скорочення кількості вакансій, зберігається критичний дефіцит на ринку праці. Більшість опитаних асоціаціями та кадровими порталами роботодавців заявили про плани відкривати робочі місця у 2025-му й підвищувати зарплати. Однак разом із цим повномасштабна війна тільки посилює нестачу працівників.
Про те, що відбувається на ринку праці, скільки зараз кандидатів на одне робоче місце та що з зарплатами, – читайте у матеріалі.
Яка ситуація на ринку праці в Україні
В Україні до повномасштабної війни, у січні 2022-го, на 100 нових вакансій за тиждень розміщували майже 200 резюме (40 381 вакансія проти 79 980 резюме, дані work.ua). Тобто у середньому на одне робоче місце було два кандидати. Вже тоді роботодавці нарікали: інколи знайти працівника практично неможливо. Особливо це важко зробити, якщо потрібен представник робітничої професії.
У січні 2025-го на 100 вакансій за тиждень розмістили всього 168 резюме. І хоча економічна ситуація за роки повномасштабної війни погіршились, разом із тим виник значний дефіцит кадрів. Він пояснюється трьома причинами: мобілізацією, міграцією всередині країни та еміграцією за кордон. Кожен український регіон мав свою економічну особливість. Наприклад, у тимчасово окупованому Енергодарі Запорізької області головним роботодавцем була АЕС. На станції працювали тисячі місцевих жителів. Після переїзду, наприклад, до Києва, професійні навички цих людей найчастіше виявляються непотрібними.
Це призводить до так званого структурного безробіття. Переселенцям доводиться перенавчатись та опановувати нові професії. Однак далеко не кожен може швидко інтегруватись до ринку праці чужого міста. Ще одна проблема: за даними ООН, кількість мігрантів за межами України й надалі зростає. Станом на 16 грудня минулого року вона сягає вже 6,8 млн осіб.
Проте точна кількість біженців невідома. Є частина, яка виїхала в Росію, крім того, в ЄС відбувається подвійний облік. Один біженець може "рахуватись" і в Польщі, де, наприклад, перебував якийсь час, і в Німеччині, куди з часом переїхав.
Центр економічної стратегії (ЦЕС) минулого року підготував аналітичну доповідь, в якій розділили всіх біженців на чотири групи. Виявилось, що лише 16% – це люди із зони бойових дій. При тому серед біженців найбільше жінок віком від 35 до 44 років. Це працездатні жінки, часто з вищою освітою, які виїхали за кордон разом з дітьми.
Лише 10% біженців продовжують працювати на українську економіку (хоча зароблені кошти найчастіше витрачають у країнах перебування). "Чоловіків серед біженців 35%. Частка чоловіків серед біженців суттєво зросла порівняно з листопадом 2022 року, коли вона становила 17%", – зазначають у ЦЕС.