Найнижчі зарплати в Україні на початку 2025 року зафіксовані у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях. Про це пише Кадровик.
Тут середній рівень становить 17−18 тисяч гривень.
Сфери. Найменше наразі платять у сферах освіти, культури та адміністративної діяльності, де зарплати не перевищують 19 тисяч гривень.
Українці активно шукають роботу з конкурентними зарплатами, проте рівень оплати суттєво залежить від декількох факторів, зокрема:
економічного розвитку регіону;
попиту на певні професії;
кваліфікації працівників.
Середня зарплатня у 21−22 тисячі гривень свідчить про те, що є як високооплачувані сфери (наприклад, IT чи медицина), так і галузі з мінімальною оплатою праці.
Найменше наразі платять у таких областях:
Чернівецька область — 17 000 грн;
Тернопільська область — 17 500 грн;
Хмельницька область — 18 000 грн;
Волинська область — 18 200 грн;
Житомирська область — 18 500 грн.
Ці регіони зазвичай мають меншу кількість високооплачуваних вакансій через низький рівень індустріального розвитку або обмежену кількість великих підприємств.
Галузі з найменшими середніми зарплатами:
освіта, наука — 17 914 грн: незважаючи на важливість професій у даній сфері, рівень оплати залишається низьким через недостатнє державне фінансування;
культура, музика, шоу-бізнес — 18 557 грн: ця галузь має високий рівень конкуренції, а більшість працівників працюють неповний робочий день;
секретаріат, діловодство, адміністративно-господарська діяльність — 19 093 грн: попит на ці професії є стабільним, але зарплати залишаються на низькому рівні через обмежений набір обов’язків;
фінанси, банківська справа — 19 949 грн: середній рівень оплати відображає різницю між зарплатами керівників і працівників середньої ланки;
бухгалтерія, аудит — 19 984 грн: невеликі підприємства пропонують мінімальні зарплати через економію бюджету.
Раніше економіст, член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин повідомив, що в Україні є близько 2 мільйонів безробітних людей, але разом з тим існує величезний дефіцит робочих рук. Цей парадокс є наслідком структурних викривлень на ринку праці.
Ця ситуація, за словами Пендзина, свідчить про істотне структурне викривлення ринку праці. Першопричиною такої ситуації він називає проблеми із професійною освітою, зокрема з підготовкою на робітничі спеціальності.
Зараз спостерігається гострий дефіцит працівників у традиційно чоловічих професіях. Наприклад, зараз логістичні компанії змушені відкривати курси для жінок з навчання керуванню вантажним транспортом.