Серед безробітних в Україні фіксується значна гендерна дипропорція: 82% складають жінки, що значною мірою поснюється мобілізацією та воєнним станом.
Про це свідчать результати дослідження «Зареєстроване безробіття в Україні», проведеного за спільною ініціативою Державної служби зайнятості України та Helvetas Swiss Intercooperation.
Вік та рівень освіти
У віковій структурі найбільша частка безробітних припадає на осіб віком 36−54 роки, тоді як молодь (18−25 років) становить лише 6,4%.
За даними дослідження, понад 31% безробітніх мають вищу освіту, а 31,4% — професійно-технічну.
У деяких регіонах, таких як м. Київ, частка осіб із вищою освітою сягає 69,3%.
Однак високий рівень освіти, як зауважують фахівці, не завжди гарантує працевлаштування, що свідчить про дисбаланс між пропозицією кваліфікованої робочої сили та попитом на ринку праці.
Разом з тим зазначається, що найчисельнішими професійними групами серед опитаних безробітних є професіонали (29,4%) та фахівці (22,4%).
При цьому частка найпростіших професіій та професій сільського господарства є мінімальною (1,4% та 1,1% відповідно), що свідчить про підвищений попит на робітничі професії та очевидний кваліфікаційний та регіональний дисбаланс на ринку праці.
Серед спеціальних статусів зареєстрованих безробітних домінують внутрішньо переміщені особи (ВПО, 24%) та особи з інвалідністю (8%).
Причини безробіття
Основними причинами безробіття під час опитування респонденти зазначили особисті обставини (37,7%) та низьку оплата праці (20,7%).
Водночас основними очікуваннями від роботи є висока заробітна плата (59,1%), а також стабільність та безпека (51,3%).
Більшість безробітних (78,1%) не готові змінювати місце проживання для працевлаштування, основними причинами чого є особисті життєві обставини (74,1%) та відсутність житла (32,3%).
Очікування щодо рівня зарплати переважно коливаються в межах 8−20 тис. грн, що в цілому наближено до середньої зарплати в Україні.
Водночас наявні значні гендерні та регіональні відмінності зарплатних очікувань: чоловіки демонструють вищі зарплатні очікування, ніж жінки.
Готовність змінити професію виявляє лише 23,1% зареєстрованих безробітних, тоді як 29,6% взагалі не розглядають такої можливості, пояснюючи це здебільшого тим, що це не вирішить їхні проблеми (44,4%), а також складністю процесу навчання (32,2%).
«Порівняння структури потреб роботодавців із пріоритетами навчання безробітних свідчить про їхню структурну невідповідність.
Безробітні здебільшого прагнуть підвищувати наявний рівень освіти, в той час як потреби роботодавців зосереджені переважно у сфері робітничих професій, що вимагає швидкої перекваліфікації», — наголошується в результатах опитування.