Не всі в Україні повірили в сьогоднішня вимога профспілок про підвищення мінімальної зарплати до 7700 грн., мовляв це популізм чистої води. Насправді істина десь посередині. Цей інструмент підвищення внутрішнього попиту міг би спрацювати лише в наступному випадку: якщо б проводилася політика протекціонізму внутрішнього ринку і вимоги до іноземців локалізувати виробництва, а не те беззаконня, яке нам нав'язує МВФ, Світовий банк. Другий фактор: стабільні права власності, які дозволили б бізнесу активно нарощувати виробництво, в тому числі, за рахунок зростання доходів.
Про це у своєму блозі пише економіст, блогер Тарас Загородній.
За його словами, тоді б роздача грошей вливалася в економіку і з'являлися нові робочі місця. Але оскільки цього немає, то додаткові витрати бюджету, а це близько 800-850 млрд грн: вдарять по курсу гривні, оскільки народ побіжить скуповувати імпортні товари, в тому числі газ. А також приведуть до зростання інфляції, додатковій грошовій масі нікуди буде «діватися». Економіка не росте настільки швидко, щоб її «проковтнути». Тобто, «роздача грошей» призведе до ще більшого зубожіння людей. Це схоже на лівий популізм. В принципі він затребуваний, особливо напередодні виборів.
Економіст відзначає, що поки що наша економіка може собі дозволити помірне зростання заробітної плати, який більше регулюється ринком, а не урядом і більше зав'язаний на зростання продуктивності праці. Не можна витрачати те, що не заробив. Той помірне зростання мінімальної зарплати, який закладений в бюджеті на наступний рік, більш адекватний реальності, ніж ці вимоги. Але вибори є вибори і «лівий фланг» у нас поки порожній.