Робота. Зарплата. Пенсії Автор: RomanK Друкувати

Бюджет-2019: що буде із зарплатами та пенсіями

  • Джерело: obozrevatel.com.  → Ключові теги: зарплата, пенсії

    У Верховній Раді 240 голосами в першому читанні прийняли проект бюджету на 2019 рік. Уже другий рік документ подають без затримок - 15 вересня. Наступні кілька тижнів народні обранці, експертне середовище та прості українці уважно вивчатимуть документ і вноситимуть свої пропозиції. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман у своїй презентації заявив, що уряд розробив "бюджет розвитку". Водночас у документі передбачене скромне зростання ВВП на 3%.

    9137_1463683733_1072.jpg (65.68 Kb)

    Куди витратять гроші українців.

    Заплатить кожен

    Бюджет України - загальні гроші всіх громадян. У наступному році, як підрахували в Кабміні, його дохідна частина збільшиться на цілих 11,2% і складе 1,29 трлн грн. Якби всю цю суму роздати українцям, включаючи старих і немовлят, кожен зміг би отримати приблизно по 30,7 тис. грн. Головні джерела поповнення бюджету - податки, які платимо всі ми. Це і ПДВ, який закладений в кінцевій вартості товарів, і прибуткові податки, акцизи тощо.

    Гроші збирають з усіх українців на загальні потреби: починаючи від оборони і завершуючи ремонтом доріг. І за все це платить кожен з нас. Наприклад, бюджет Міністерства культури на наступний рік (проект) - 6,7 млрд грн. Фактично це означає, що кожен українець віддасть 152 грн на рік на фінансування культури.

    Одне з найбільш "заможних" відомств - Міністерства оборони - отримає 101,4 млрд грн, кожен українець заплатить 2,3 тис. грн за рік. Лідерська позиція за Міністерством соціальної політики. Його утримання коштує кожному українцю 4,1 тис. грн на рік (бюджет - 177,6 млрд грн). Ці гроші ідуть на соціальні виплати, утримання самого відомства.

    Двічі українці платять пенсіонерам. Перший раз - внеском із зарплати в розмірі 22%, а другий раз - погашаючи дефіцит у бюджеті Пенсійного фонду. І кожен громадянин на рік віддає на покриття "діри" 3,9 тис. грн. Причому якщо у 2018 році дефіцит становив близько 140 млрд грн, у 2019-м, з урахуванням нових правил підвищення, "діра" збільшиться до 166,5 млрд.

    Водочас бюджет на субсидії залишили в межах всього лише 55 млрд грн. Хоча ще кілька тижнів тому в експертному середовищі говорили, що з урахуванням майбутнього підвищення тарифів на газ на комунальні знижки доведеться витратити щонайменше 80 млрд грн. Але і без цього кожному громадянину субсидії коштують 1,3 тис. грн на рік.

    Скільки заплатить кожен українець:

    Мінкульт (6,7 млрд) - 152 грн

    Міністерство оборони (101,4 млрд) - 2368 грн

    Міністерство освіти (37,8 млрд) - 896 грн

    Міністерство охорони здоров'я (37,87 млрд) - 768 грн

    Мінсоцполітики (177,6 млрд) - 4198 грн

    Дефіцит Пенсійного фонду (166,5 млрд грн) - 3939 грн

    Міністерство інфраструктури (3,7 млрд) - 89 грн

    Державне дорожнє агенство (34,9 млрд) - 827 грн

    Апарат Верховної Ради (1,6 млрд) - 39,4 грн

    Верховний суд (2 млрд) - 48 грн

    Генеральна прокуратура (7,1 млрд) - 169 грн

    МВС (82,3 млрд) - 1948 грн

    Міненерго (7,3 млрд) - 175 грн

    Міністерство економічного розвитку і торгівлі (5,2 млрд) - 123 грн

    МЗС (4,4 млрд) - 104,5 грн

    До речі, серед приємних нововведень головного фінансового документа країни: збільшення мінімальної зарплати з 3723 до 4172 грн і пенсії - з 1497 грн до 1624 грн.

    За рахунок чого збільшать доходи
    Зростання ВПП у 2019-му - лише 3%, прогнозують у Кабміні. А ось дохідна частина бюджету збільшиться на понад 11%. Основну частину додаткових коштів планують отримати за рахунок вищих відрахувань ПДВ і підвищення акцизних ставок. Як відомо, поступово зростають ставки, наприклад, на тютюнові вироби.

    Крім того, як йдеться у проекті бюджету, істотну роль відіграє підвищення зарплат в країні. Чим більше отримують українці, тим більше вони витрачають і платять податків. Крім того, в результаті ростуть і обороти підприємств, які також платять податки в казну.

    "На загальний обсяг прогнозу доходів х основних податків істотний вплив мають макроекономічні показники фонду оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців, прибутку підприємств, кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, експорту та імпорту товарів і послуг", - йдеться у пояснювальній записці.

    "На загальний обсяг прогнозу доходів х основних податків істотний вплив мають макроекономічні показники фонду оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців, прибутку підприємств, кінцевих споживчих витрат домашніх господарств, експорту та імпорту товарів і послуг", - йдеться у пояснювальній записці.

    Збільшиться і кількість кредитів. Всього у 2019-му держава планує позичити 324,8 млрд грн за рік. Більша частина з них - внутрішній борг (Мінфін випускає цінні папери і продає українцям, зібрані гроші потім повертає з відсотками).

    Однак заощаджувати все ж доведеться. Наприклад, в бюджеті, як заявила міністр освіти Лілія Гриневич, не передбачені кошти на підвищення зарплат вчителям. Також без надбавок можуть залишитися більшість чиновників. Економію відчують на собі і прості українці. Мінімалка за рік виросте всього один раз і тільки на 449 грн. А з урахуванням обмеженого бюджету на субсидії Кабміну доведеться вкотре серйозно замислитися про зниження соціальних нормативів на комуналку.



    ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Рекомендуємо

Конструктор сайтів Weblium підводить підсумки 2024 року та ставить плани на 2025-й Конструктор сайтів Weblium підводить підсумки 2024 року та ставить плани на 2025-й
Глобальний конструктор сайтів з українським корінням, Weblium, підбив підсумки насиченого 2024 року, в якому компанія досягла значних результатів у ро...
Понад 800 номінацій і десятки тисяч голосів: підсумки «Української народної премії – 2024» Понад 800 номінацій і десятки тисяч голосів: підсумки «Української народної премії – 2024»
«Українська народна премія – 2024» стала підтвердженням того, що український бізнес здатний створювати продукти світового рівня. Лідери у понад 30 кат...
KYC або Знай свого клієнта. Артем Ляшанов про регуляторну вимогу до банків та фінкомпаній KYC або Знай свого клієнта. Артем Ляшанов про регуляторну вимогу до банків та фінкомпаній
KYC – Know Your Customer, або принцип "Знай свого клієнта", — це вимога, яка вже давно стала невіддільною частиною роботи банків...
Підписатись не коментуючи
E-mail:

День в фотографіях Всі фотографії

Актуальні теми Всі актуальні теми