Українцям варто готуватися до накопичувальної пенсійної системи

• Проект закону “Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення” був зареєстрований в парламенті ще взимку. Він передбачає, що робити обов’язкові відрахування на пенсійні рахунки повинні будуть і працівники, і роботодавці.
  
  

  З уже нарахованої працівнику зарплати на індивідуальний пенсійний рахунок буде переводитися мінімум 1% (за бажанням працівника відсоток може бути збільшений), а роботодавець зобов’язаний буде перераховувати на той же рахунок 2% нарахованої зарплати. Також в супровідних документах наводяться розрахунки, які показують, що відсоток відрахувань планується підвищувати. Так, укладачі законопроекту виходили з того, що в 2021 році відсоток обов’язкових накопичувальних пенсійних відрахувань становитиме 3%, в 2030 році – 4%, ще через 10 років це буде вже 6%, а в 2050-му – 7%.
  
  Водночас, щоб не перевантажувати роботодавців податками, в уряді планували знизити розмір ЄСВ. Однак нещодавно глава Кабміну Денис Шмигаль розповів про інший варіант, як може змінитися податкове навантаження на роботодавців.
  
  “Обговорюється такий варіант: 2% від нинішнього ЄСВ виділяємо в накопичення, не збільшуючи навантаження ні для фірми, ні для людини, і ще 2% беремо з податку на доходи фізосіб (ПДФО). Ці 4% дозволяють в сьогоднішніх цінах при виході на пенсію отримати 1 млн грн”, – сказав Шмигаль.
  
  Однак в результаті надходження в Пенсійний фонд зменшаться. Ймовірно, це стало предметом невдоволення з боку МВФ під час обговорення пенсійної реформи.
  
  Також в законопроекті запропоновано створити для адміністрування цих внесків нове відомство – Пенсійне казначейство. Однак ця пропозиція викликала масу суперечок. Мабуть, це основне невирішене питання, через яке остаточну концепцію пенсійної реформи уряд досі не подав.
  
  “Якщо говорити про запуск другого рівня – накопичувальну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, то основна дискусія йде в частині інституційної інфраструктури впровадження системи. Більшість учасників робочих груп вважають, що для запуску системи потрібно використовувати вже наявні інститути – державні (податкової служби, Пенсійного фонду України, Казначейство) і приватні (недержавні пенсійні фонди та компанії, які здійснюють їх операційну діяльність – КУА, АПФ, банки-зберігачі, СК, ТЦП тощо). А від створення додаткових непотрібних інститутів за рахунок бюджетних коштів варто утриматися. Ми також дотримуємося цієї позиції, оскільки вважаємо, що така побудова мінімізує ризики корупції і монополізації. Також запуск системи на базі вже наявних інститутів сприятиме розвитку добровільного пенсійного накопичення, а саме це і є однією з цілей пенсійної реформи – стимулювати громадян до накопичення. Тільки повноцінна робота всіх трьох рівнів пенсійної системи здатна забезпечити гідний рівень доходів на пенсії”, – розповів директор компанії з управління активами “Всесвіт” Ярослав Савченко.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Шоколадні пряники в глазурі: рецепт, як з дитинства
    
  • Пиріг з шинкою і сиром за 30 хвилин: рецепт
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози