Щороку у восьмий день весни прекрасна частина людства відзначає своє свято, історичним покликанням якого є нагадування про боротьбу жінок за свої права.
Порівняємо зарплати
За даними міжнародного рейтингу гендерної рівності The Global Gender Gap Index 2020 rankings, допоки жодна з країн світу не досягла гендерного рівноправ’я.
Глобальний паритет в оплаті праці ймовірно буде досягнуто лише у 2277 році.
Україна ж у рейтингу посіла 59 місце серед 152 країн. Згідно з даними Всесвітнього економічного форуму, глобальний паритет в оплаті праці ймовірно буде досягнуто лише у 2277 році.
В Україні спостерігається значний розрив зарплат чоловіків та жінок. За даними Держстату, середня зарплата жінок у IV кварталі 2020 року була на рівні 11 558 грн. Такий показник становить 81,4% від середньої заробітної плати чоловіків (14 203 грн).
Однак динаміка свідчить, що за рік розрив у зарплатах жінок та чоловіків потрохи скорочується:
у III кварталі 2020 року зарплата жінок була 10 409 грн або 78,0% від зарплати чоловіків (13 338 грн);
у II кварталі 2020 року 9 740 грн або 80,1% від зарплати чоловіків (12 159 грн);
у I кварталі 2020 року 9 785 грн або 78,7% від зарплати чоловіків (12 438 грн);
у IV кварталі 2019 року – 9 935 грн або 78,1% від зарплати чоловіків (12 718 грн).
А яка ситуація із гендерним розривом в інших країнах? За даними Міжнародної організації праці, у 2020 році мінімальну заробітну плату або нижче мали 47% опитаних жінок. При цьому зарплату, вищу, ніж мінімальну, отримували 39% респондентів жіночої статі.
Найбільший розрив у середніх зарплатах чоловіків та жінок серед досліджуваних 29 країн світу (за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, OECD) у 2019 році було зафіксовано у Кореї – там цей показник сягнув 35,2%. Трохи менший розрив було зафіксовано у Японії (23,5%), Ізраїлі (22,7%) та Фінляндії (18,9%).
Найкраща ситуація щодо різниці у зарплатах чоловіків та жінок – у Колумбії (4%), Бельгії (4,2%), Греції (4,5%) та Норвегії (5%).
Серед країн Європи показники гендерної різниці в оплаті праці станом на 2019 рік наступні:
Угорщина – 5,1%;
Італія – 5,6%;
Польща – 11,5%;
Франція – 13,7%;
Словаччина – 13,9%;
Чехія – 14,7%;
Австрія – 14,9%;
Швейцарія – 15,1%;
Німеччина – 15,3%;
Великобританія – 16%.
Популярні професії
Ми поцікавилися у провідних порталів із пошуку роботи, які професії зараз найчастіше шукають українські жінки та на які зарплати претендують у майбутніх роботодавців.
За даними work.ua у ТОП – 5 спеціальностей на сайті зазвичай (і навіть за часів карантину – ред.) входять:
менеджер з продажів;
бухгалтер;
водій;
менеджер по роботі з клієнтами;
продавець-консультант.
Серед менеджерів з продажів 46% жінок, а серед менеджерів по роботі з клієнтами та продавців-консультантів приблизно по 75%, як і операторів call-центру. А от серед бухгалтерів жінок 93%, в порівнянні з водіями, де жінок — 1%.
Аналітики robota.ua стверджують, що за останні три місяці найбільшу кількість резюме жінки розміщували у рубриці “Торгівля” – 60 544 резюме.
Найпопулярніша професія серед опублікованих там жіночих резюме – продавець-консультант (46 571). Тобто більшу частину всієї рубрики займають саме такі резюме.
Серед інших популярних рубрик, де жінки розміщують резюме, “Адмінперсонал/Водії/Кур’єри” – 34 898 резюме від представниць прекрасної статі за останні три місяці. При цьому найпопулярніша професія – адміністратор офісу/офіс-менеджер (15 116 резюме).
Замикає ТОП – 3 професій, які найчастіше зустрічаються серед резюме українських жінок, – “Продажі телефоном” (14 005 резюме).
Згідно зі статистикою Прозорої Роботи, продавцю-консультанту за останні три місяці найчастіше пропонували зарплату від 9 тис. до 13 тис. грн (за вакансіями). Адміністратору офісу від 10 тис. до 12 тис. грн, а от у продажах телефоном заробити можна найбільше – тут роботодавці найчастіше пропонують від 11 тис. до 15 тис. грн.
Найбільш ”жіночі” професії. Серед професій, які вважають переважно жіночими, експерти work.ua назвали такі: медсестра (97% жінок), менеджер по персоналу (80% жінок), хостес (97%), прибиральниця (99%), майстер манікюру (99%), вчитель (84%), няня (99%). Серед кухарів жінок 45%, а кондитерів 87%.
Зарплатні очікування. За даними work.ua, зарплата, яку жінки вказують в резюме, на 23% нижча, ніж у резюме чоловіків. Також жінки частіше не вказують бажану зарплату взагалі. На зарплату до 10 тис. грн претендує 32% чоловіків і 68% жінок, від 10 тис. грн до 20 тис. грн більш рівні вимоги, претендує 51% чоловіків і 49% жінок, починаючи з зарплати у 20 тис. грн жінки вимагають все менше.
А ось експерти порталу robota.ua, розглянувши резюме, які розміщували жінки на сайті протягом останніх трьох місяців, виявили, що найчастіше їх зарплатні очікування знаходяться на рівні 7-11 тис. грн. На другому місці у представниць прекрасної статі діапазон 15-17 тис. грн.
У чоловіків ситуація дещо інша: вони найчастіше вказують у резюме, що хотіли б отримувати 10-16 тис. грн.На другому ж місці знаходиться діапазон 19-22 тис. грн. Цікаво, що приблизно стільки ж чоловіків просять і меншу зарплату – від 4-10 тис. грн.
Доволі цікаве спостереження: частка жінок в українському ІТ збільшилася в 3 рази за 9 років. Якщо на початку 2012 року в цій сфері жінок було близько 7%, то у 2021 — понад 22%. Кількість спеціалісток в ІТ-індустрії в середньому зростає на 15% щороку. Про це свідчать дані дослідження GlobalLogic.
Спеціалістки в Україні обіймають 40% усіх нетехнічних позицій. Це маркетологині, менеджерки, дизайнерки, бізнес-аналітикині, технічні перекладачки тощо. Серед усіх тестувальників в Україні жінки становлять 33%, а серед розробників індустрії — 8%. Такий же відсоток розробниць у світі. 47% жінок в українському ІT співпрацюють із сервісними компаніями.
Кількість технічних спеціалісток за 3 роки зросла на 12% і складає 45%, тобто майже половину всіх жінок індустрії.
Про жінок у бізнесі
Згідно з нещодавнім дослідженням YouControl, в українських жінок на 25 тис. ФОПів більше. Це означає, що за 10 років жінки ставали підприємицями на 1% частіше.
Якщо брати до уваги лише минулий рік, то частка відкритих ФОПів жінками склала на 5% більше ніж підприємств, відкритих чоловіками. Така тенденція зберігається вже 4 роки поспіль.
За 10 років розрив між кількістю відкритих компаній чоловіками й жінками мало змінювався з року в рік. Проте, все ж невеликі зміни є. Так, у 2010 році розрив складав 40%, у 2015 – 38%, а у 2020 – майже 36%.
У Центрі економічної стратегії кажуть, що жінки частіше реєструються як ФОП (у 90% випадків), аніж ТОВ або ПП, тому що ця форма організації власної справи більше підходить для галузей, в яких жінки хотіли б себе реалізувати.
Це, в першу чергу, сфера послуг: індустрія краси, виготовлення одягу, хендмейд прикрас та домашнього декору. Також ФОП – це легальний фріланс. Жінки заробляють як перекладачки, SMM-менеджерки, позаштатні журналістки, копірайтерки, репетиторки тощо. До того ж ФОП набагато легше зареєструвати та дешевше обслуговувати.
Крім того, збільшилася й кількість жінок-бенефіціарів бізнесу. Зокрема, у Києві станом на кінець лютого 2018 року відсоток жінок-власниць компаній дорівнював 23%, а зараз сягає 26%. У Дніпрі й Одесі три роки тому жінок-бенефіціарів було по 25%, а станом на 2021 рік маємо по 27%. Збільшилася кількість підприємиць і у Львові: було 24% стало 26%. А от у Харкові лише на 1% зросла кількість жінок-власниць бізнесу: з 25% до 26%.
Що з пенсіями?
Спершу трохи про Європу. У 2018 році жінки в Європейському Союзі (ЄС) у віці старше 65 років отримували пенсію, яка в середньому була на 30% нижчою, ніж у чоловіків.
За даними Євростату, найменша гендерна різниця в пенсіях серед країн ЄС в Естонії: тут виплати жінок лише 1% менші, ніж у чоловіків. За нею слідують Данія (7%), Словаччина (8%), Чехія (13%) і Угорщина (16%).