Як змінилися зарплати українців

• Середній по країні заробіток збільшився більш ніж на 2000 гривень, та експерти сумніваються, що у всіх.
  
  

  Заробітки українців продовжують зростати, незважаючи на локдаун і падіння економіки. За підрахунками Держслужби статистики, в березні середньому працівнику було нараховано 13 612 грн, що на 10,3% більше, ніж в січні цього року, і на 8,5% більше, ніж в лютому.
  
  Чому швидко зростають зарплати, чи насправді все так райдужно і чого очікувати далі.
  
  Як змінилися зарплати
  Середня номінальна, тобто без урахування інфляції, зарплата по Україні в березні виявилася більшою порівняно з січневою і лютневою – тоді було відповідно 12 337 грн (-1275 грн) і 12 549 (-1063) грн.
  
  За рік, березень до березня, номінальна зарплата збільшилася на 18,9% (було 11 446 грн), а реальна, з урахуванням інфляції, на 9,5%. Тобто середній українець тепер вважається багатшим, ніж рік тому, на 2000 з гаком гривень.
  
  Але – середній, бо, залежно від регіонів і сфер зайнятості, зарплати збільшилися по-різному. А в готельному бізнесі та громадському харчуванні вони більші, ніж рік тому, але менші, ніж у лютому нинішнього року.
  
  Що по регіонах
  У розрізі регіонів зарплати зросли всюди – від Києва, де вони традиційно найвищі – 20 132 грн (+12%, або на 2142 грн порівняно з березнем 2020 року), до Житомирської області, де вони за підсумками березня виявилися найнижчими – 10 675 грн (+21%, або на 1840 грн). Тобто в столиці платять працівникам майже вдвічі більше, ніж в найнизькооплачуванішому регіоні.
  
  Уточнимо: йдеться про заробітки без вирахування податків. На руки середній працівник отримує на 19,5% менше. У Києві чиста середня зарплата за підсумками березня 2021 року становила 16 206 грн, в Житомирській області – 8593 грн.
  
  Найбільше річне зростання зарплат у Донецькій області – на 3682 грн (на 30%). Найменше зросли заробітки в Харківській області – на 1493 грн (на 15%). В інших областях зарплати зросли від 1693 грн (+19%) в Кіровоградській області до 2576 грн (+31%) – в Чернівецькій.
  
  Що за галузями
  Порівняно з березнем 2020 року, заробітки зросли за рік у всіх галузях, крім надання інших видів послуг (побутовий сервіс, ремонти, коворкінг тощо). Тут мінус 3,8%, але зарплати конкурентні – 13 348 грн.
  
  Найнижчі зарплати й надалі в готельному бізнесі та громадському харчуванні – 7749 грн. Хоча у відсотках їх зростання рік до року вражає: на 37%. Невисокі зарплати в будівництві – 10 297 грн (+7,7%) і в сфері операцій з нерухомістю – 10 355 грн (+22%).
  
  А ось вічні аутсайтери – освіта та охорона здоров'я – виявилися в трохи кращому становищі: середньому викладачеві платять 10 959 грн (+29%) середньому медику – 12 246 грн (+52%).
  
  Найбільший за рік приріст зарплат – в медицині, півтораразове підвищення вийшло завдяки надбавкам за роботу в умовах епідемії коронавірусу.
  
  Найвищі заробітки в IT-сфері – 25 504 грн (+9,4%), в банківському секторі – 24 279 (+11,9%) і в галузі наукової і технічної діяльності – 18 768 (+1,2%).
  
  Експерти: зростання зарплат швидше арифметичне, ніж реальне
  Економісти визнають, що середні заробітки за рік "від локдауну до локдауну", збільшилися, однак швидше арифметично, ніж насправді.
  
  Так, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський каже, що реальне зростання заробітків було в IT-сфері, фармацевтиці (через коронавірус), у рітейлерів, а також у бюджетній сфері – через зростання мінімальних зарплат з 1 січня на 1000 гривень. А ось промисловість, агросектор, будівництво, транспорт мали точкове підвищення зарплат, найнеобхіднішим співробітникам.
  
  Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин впевнений: багато працівників у бізнес-структурах надбавки до зарплати у I кварталі не отримали.
  
  "Після того як мінімальна зарплата зросла з 5 до 6 тис. грн, тим, у кого частина зарплати "в конверті", збільшили офіційний мінімальний заробіток і зменшили неофіційний. У підсумку на руки вони отримали стільки ж. А статистика побачила зростання заробітків, – каже Олег Пендзин. – Також Держстатистики в розрахунках враховує середньооблікову чисельність працівників, на яку ділить весь фонд зарплат. А безробіття за рік в Україні збільшилося. Це арифметично додало зростання середньої зарплати".
  
  Віцепрезидент з питань економічної політики в Українській спілці промисловців і підприємців Віктор Скаршевський вважає, що методика розрахунку Держслужбою статистики середніх зарплат не зовсім відповідає європейським стандартам.
  
  "Передусім наша статистика вказує середню зарплату, а не медіанну (за цією методикою половина людей в групі отримує меншу зарплату, інша половина – більшу, ніж у людини середньої в ряду), яка, як показує практика інших країн, на 10-15% нижче середньої, – зазначив Віктор Скаршевський. – По-друге, Держкомстатистики надає дані за зарплатою лише за 7,4 млн штатних співробітників, а це 46% від 16 млн зайнятих в Україні.
  
  Не враховуються самозайняті, у яких зарплата може бути істотно нижче (особливо в сільській місцевості), ніж у найманих працівників. По-третє, вказується валова зарплата. Якщо відняти податки (ПДФО і військовий збір, в сумі 19,5%), то фактична зарплата становитиме не 13 612 грн, а 10 957 грн. Отже, за вирахуванням податків і при правильній методології навіть середньостатистична зарплата виявляється на 30% меншою, ніж опублікована".
  
  Тобто експерт упевнений: ми маємо офіційну інформацію про зарплати менше ніж половини працюючих (переважно за наймом), і то цифри на 15% завищені, ніж повинно бути за євростандартами. На руки люди отримують ще на 19,5% менше.
  
  Нескладний розрахунок показує: "брудна" зарплата пересічного українця за медіанною методикою – близько 11 600 грн, на руки він має приблизно 9300 грн. Про заробітки інших, особливо тих, хто отримує зарплату "в конверті", залишається лише здогадуватися.
  
  Чи буде зростання зарплат у другому кварталі
  Андрій Забловський прогнозує, що середня офіційна зарплата в II кварталі підвищиться, але не набагато.
  
  "Частину можливого зростання зарплат в грошах "забере" нинішній локдаун, але у відсотках побачимо значне підвищення квартал до кварталу через низьку базу порівняння. У квітні і травні минулого року було зменшення зарплат приблизно на 1000 грн у зв'язку з локдауном, і лише з червня зростання відновилося", – нагадав Забловський.
  
  А Олег Пендзин і Віктор Скаршевський говорять і про абсолютне зменшення зарплат – не більше 13,5 тис. за підсумками червня.
  
  "Головні вигодонабувачі від підвищення мінімальної зарплати – це бюджетники, бо після її підвищення йде перерахунок окладів і надбавок по всій тарифній сітці, – аналізує Олег Пендзин. – У II кварталі такого не буде, плюс карантин, локдаун, тому не виключаю, що до літа середні зарплати навіть виявляться нижчими, ніж у березні. Як і було рік тому в такій ситуації".

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому важливо звернути увагу на кольори комплектів для новонароджених оптом при поповненні асортименту свого магазину?
    
  • Як відновити неживе волосся взимку?