Українцям загрожує "відстрочення" зарплат

• Під час воєнного стану українців на законних підставах можуть зобов'язати працювати по 12 годин на добу (при 5-денному робочому тижні). Разом з тим, роботодавець не нестиме відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати – якщо доведе, що це викликано бойовими діями. Також дія трудового договору може бути припинена – із покладанням відшкодування зарплати за цей час на державу, яка здійснює військову агресію проти України.
  
  

  Про це йдеться у підписаному президентом Володимиром Зеленським законі "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". З його роз'ясненням виступило Мінекономіки, зазначивши, що нововведеннями закону є:
  
  надання роботодавцю можливості переведення працівника на іншу роботу без його згоди – якщо вона не протипоказана йому за станом здоров'я. Однак зробити це можна лише для ліквідації наслідків бойових дій або інших обставин, що загрожують життю людей;
  
  надання працівникові можливості розірвати трудовий договір за власною ініціативою у зв'язку із веденням бойових дій та загрози його життю та здоров'ю;
  
  можливість звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки по догляду за дитиною). Датою звільнення в такому випадку є перший робочий день, що настає за днем ​​закінчення тимчасової непрацездатності або відпустки;
  
  запровадження поняття зупинення дії трудового договору – воно не тягне за собою припинення трудових відносин, але відшкодування зарплати за цей час покладається на державу, яка здійснює військову агресію проти України;
  
  обмеження максимальної тривалості щорічної основної відпустки 24 календарними днями. При цьому якщо працівника залучено до робіт на об'єктах критичної інфраструктури, роботодавець може відмовити йому у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, а також щодо догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
  
  Крім того, збільшується дозволена тривалість робочого часу – до 60 годин на тиждень. При цьому мінімальна тривалість щотижневого безперервного відпочинку (вихідних) скорочується до 24 годин.
  
  "Це не означає, що всі працівники автоматично переходять на такий режим роботи. Але роботодавець має право застосувати таку тривалість робочого часу за необхідності", – зазначили у міністерстві.
  
  Також там наголосили: якщо роботодавець зможе довести, що через бойові дії, "внаслідок обставин непереборної сили", не може своєчасно виплатити зарплату, він не нестиме відповідальності перед законом. Проте після припинення цих обставин виплатити весь накопичений обсяг зарплати виплатити він буде зобов'язаний.
  
  "Ці та інші зміни до трудового законодавства спрямовані на урахування реалій воєнного стану та забезпечення з одного боку захисту прав найманих працівників, а з іншого – створення умов для виконання покладених на економіку завдань", – пояснили в Мінекономіки.
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Що буде, якщо щодня їсти фаст-фуд?
    
  • Не усім дорослим і дітям можна вівсянку: 4 негативні ефекти від каші
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози