Які трудові відносини в умовах воєнного стану

• Після початку повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України, народні обранці ухвалили особливий закон — «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Документ набув чинності 24 березня. Власне, він і регулює наразі взаємини між працедавцем і працівником.
  
  

  Докладніше про трудові відносини в умовах воєнного стану розповіла у перший день онлайнової конференції «Мої фінанси під час війни», організованої порталами Finance.ua та Мінфін, керуюча партнерка АО «Краун», керівниця практики цивільного, сімейного та трудового права Надія Шуляк.
  Експертка звертає увагу, що дія даного закону розповсюджується на підприємства всіх форм власності. Тобто, якщо вам кажуть, що ви працюєте на приватній фірмі, а тому ваші стосунки з працедавцем не підпадають під норми цього закону, не вірте.
  Окрім того, під час воєнного стану діють обмеження конституційних прав і свобод громадян. Зокрема, ідеться про статті 43, 44 Конституції України, які гарантують право на працю і право на страйк. Ці права наразі в особливий спосіб регулює нещодавно ухвалений закон.
  «Новість цього закону — форми трудового договору визначаються за згодою сторін. Але я б не радила гратися в цю норму, бо вбачаю в ній проблеми для працівників. Наразі працівникові складно довести якісь права. Тому я раджу наполягати на тому, щоб трудовий договір укладався в письмовій формі», — каже Надія Шуляк.
  Також новоприйнятий закон дозволяє встановлювати випробувальний термін для всіх категорій осіб. Для розуміння: під час мирного часу стаття 26 КЗпП визначала тих, щодо кого не можна встановлювати випробування. Зокрема, це неповнолітні, молоді спеціалісти після професійних чи вищих закладів освіти, вагітні тощо.
  Окрім того, роботодавці з працівниками можуть укладати строковий трудовий договір, що дозволяє підприємцям швидко залучити до роботи необхідних фахівців, а певним категоріям людей, наприклад, евакуйованим — отримати роботу.
  А ще в період дії воєнного стану працедавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди. Що характерно, у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
  Через ведення бойових дій у районах, де розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози життю і здоров’ю працівника, він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. Винятки: залучення до суспільно корисних робіт, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
  Працедавці ж під час дії воєнного стану можуть звільняти працівників навіть під час відпустки, у період тимчасової непрацездатності (лікарняний). Щоправда, це заборонено робити щодо тих, хто перебуває у відпустці через вагітність і пологи, а також тих, хто у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
  Іще один цікавий момент — нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень працедавець встановлює самостійно.
  Також час початку та закінчення роботи визначає працедавець. У період дії воєнного часу не застосовуються норми щодо скороченого робочого дня напередодні свят і святкові й неробочі дні.
  Щодо зарплати, то законодавець зобов’язаний виконувати вимоги з оплати праці та вживати для цього всіх можливих заходів і зберігати оплату праці. Якщо ж роботодавець не може виплатити заробітну плату, то він звільняється від відповідальності, зокрема від штрафів Держохоронпраці.
  Водночас за працівниками, які проходять військову службу зберігається місце роботи, посада та виплачується середній заробіток протягом усього часу їхньої служби.
  «Якщо працедавець — приватний підприємець, або це державна установа — байдуже, середній заробіток повинен зберігатися», — звертає увагу Надія Шуляк.
  Це стосується:
  ● осіб, які були призвані на строкову військову службу;
  ● призвані на військову службу за призовом офіцерського складу;
  ● призвані на військову службу за призовом під час мобілізації;
  ● призвані на військову службу з-поміж резервістів;
  ● прийняті на військову службу зокрема за контрактом;
  ● які перебувають на лікуванні в медичних закладах, потрапили у полон, визнані безвісно відсутніми.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому важливо звернути увагу на кольори комплектів для новонароджених оптом при поповненні асортименту свого магазину?
    
  • Чи можна змішувати грудне молоко і суміш в одній пляшечці?