Як почувають себе в Польщі українці: опитування

Робота. Зарплата. Пенсії — 2 Жовт 2023 - 12:00 — RomanK Переглядів: 888

Поділитись:

Міжнародний комітет порятунку (IRC), який стурбований можливою відмовою у допомозі українцям з боку Польщі у небезпечний зимовий період, назвав основні проблеми, на які скаржаться біженці.

2568_67744.jpg (.95 Kb)

«Серед українців, опитаних IRC, найбільші виклики інклюзії пов’язані з проблемами з житлом, що збільшує ризик передчасного повернення (до України). Ми також визначили напруженість всередині самої української громади, питання, пов’язані зі статусом біженця та експлуатацією на ринку праці, як сфери, що викликають значне занепокоєння», — зазначив директор IRC у Польщі Алан Мозлі.

Для аналізу ризиків і тенденцій, пов’язаних із захистом і допомогою, що надаються українським біженцям у Польщі, IRC опитав понад 270 осіб.

Житлове питання

За даними звіту організації, житло залишається однією з найбільш нагальних потреб біженців з України в Польщі. У разі втрати нинішнього безкоштовного житла 41% учасників повідомили, що шукатимуть варіанти оренди, 19% планують повернутися в Україну, а 26% шукатимуть інший варіант безкоштовного житла.

«Учасники опитування рідко згадували про конкретні проблеми, пов’язані з безкоштовним житлом, але деякі говорили про те, що неможливо перевірити законність фінансових вимог їхніх господарів. Один з респондентів сказав: «Наша господиня каже, що вона не отримала грошей від уряду на покриття вартості нашого житла — і ми не можемо перевірити, чи це правда. Вона каже, що якщо гроші не будуть перераховані, нам доведеться покрити загальну вартість проживання в розмірі 12 тисяч злотих (майже 3 тисячі доларів США)», — йдеться у звіті.

Напруга в українській спільноті

32% учасників зазначили, що помітили негативні зміни в поведінці дорослих членів родин з моменту приїзду до Польщі, тоді як 9% помітили позитивні зміни. Водночас 44% помітили негативні зміни в поведінці дітей, а 12% - позитивні зміни в поведінці дітей.

Позитивне сприйняття українцями прийняття у польських громадах залишається високим — 88% учасників зазначили, що відчувають себе повністю прийнятими (40%) або в основному прийнятими (48%) місцевою громадою.

У той же час, 35% респондентів відчули напруженість всередині української громади. Учасники згадували різні джерела конфліктів серед біженців у Польщі, такі як конфлікти на ґрунті мови спілкування або нерівний доступ до гуманітарної допомоги.

Опитані стверджують, що біженці, які прибули на початку конфлікту, мали доступ до більшої кількості безумовних варіантів гуманітарної допомоги, тоді як зараз ця допомога скоротилася і спрямована переважно на найбільш вразливі групи населення.

Водночас, усі інформанти погоджуються, що більшість напруженості спричинена тривалим стресом і відсутністю стабільності (щодо доходу, зайнятості, житла), особливо в місцях колективного розміщення біженців.

Робота в Польщі

Хоча понад 90% учасників повідомили, що почуваються в Польщі або дуже безпечно, або безпечно, деякі учасники повідомили про інциденти, пов’язані із захистом, переважно з питаннями, пов’язаними з роботою, включаючи експлуатацію на ринку праці й дискримінацію.

55% учасників зазнали принаймні однієї форми дискримінації на ринку праці.

14% зазначили, що вони отримують нижчу зарплату, ніж польські працівники, стикаються з іншими умовами праці, ніж польські працівники, або з умовами, відмінними від тих, про які спочатку домовлялися з роботодавцем.

Учасники також згадували про негативне ставлення до працівників з України, а також про серйозні порушення законодавства, такі як неповідомлення про нещасні випадки на роботі або ненадання медичної допомоги травмованому працівникові. 10% учасників згадували про роботу без контракту.

«Один з роботодавців запропонував мені вищу зарплату, якщо я не підпишу контракт. Я погодився, і одразу ж мені почали урізати оплату, скаржитися на якість моєї роботи і давати найскладніші завдання», — зізнався один з учасників опитування з Варшави.

Згідно з інформацією, наданою Управлінням Омбудсмена, є численні скарги, подані біженцями з України щодо припинення статусу PESEL UKR (і всіх пільг, пов’язаних з цим статусом). Найпоширеніші сценарії:

виплати були призупинені або скасовані (у випадках, коли особа виїжджала в Україну, але повернулася протягом 30 днів);
виплати були призупинені або скасовані через технічні або канцелярські помилки (у випадках, коли особа не виїжджала за межі Польщі);
62% учасників, які повідомили про поїздку в Україну, також повідомили, що дізналися, що їхній статус PESEL UKR та пов’язані з ним пільги були припинені.

Втрата статусу PESEL UKR пов’язана з втратою всіх соціальних виплат, які часто є основним джерелом доходу для біженців, а також права на отримання безкоштовної медичної допомоги. Для деяких біженців, особливо найбільш вразливих, це може призвести до відсутності можливості задовольнити базові потреби та прийняття рішення про передчасне повернення в Україну.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

житло, робота, Польща

Як почувають себе в Польщі українці: опитування

Уряд Німеччини планує підвищити українцям мінімалку

Пенсіонерам розповіли про індентифікацію через відео

Кадровий голод у рф: що придумали

Якими будуть виплати УБД з 1 листопада

Останні новини

Вибір редактора

Оренда житла стане популярнішою