Німецька влада змінює підхід до українських біженців

• Німеччина змінює підхід до українських біженців – від них почнуть вимагати якнайшвидшого працевлаштування . Причому від пропозицій роботи українцям краще не відмовлятись – через це виникнуть додаткові труднощі. До такого рішення німецьку владу підштовхнув, серед іншого, дефіцит робочих рук у самій Німеччині. Проте внаслідок цього українські біженці можуть перестати масово їхати до ФРН за високими соцвиплатами.
  
  

  Про зміну ситуації свідчить одразу кілька гучних заяв німецьких топ-чиновників у середині жовтня, повідомляє DW . Зокрема, це міністр праці ФРН Хубертус Хайль та канцлер Олаф Шольц.
  
  "Мовний бар'єр знижується. Час йти працювати ", - зазначав Хайль. "Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки та громадяни, які перебувають у Німеччині... усі вийшли на німецький ринок праці", – на день пізніше підтверджував Шольц.
  
  Йдеться про українців, які з початку літа-2022 набували особливого статусу, який дає право на виплати допомоги, а також на працевлаштування. Вважається, що серед таких біженців у працездатному віці перебуває близько 480 тис. осіб, 80% яких – жінки .
  
  "Федеральний уряд довго давав їм спокій. Але тепер ті, хто втік від війни в Україні, повинні стати самостійнішими", – зазначало німецьке видання Die Zeit після заяви Хайля.
  
  Зокрема, вимоги до одержувачів допомоги стануть жорсткішими. Українці, як і німецькі безробітні, тепер будуть зобов'язані регулярно – щонайменше раз на 6 тижнів – звітувати про свої пошуки роботи відділенням німецької агенції з праці (Jobcenter).
  
  Сам Jobcenter також буде включений у процес. Агентство активніше пропонуватиме українцям роботу. А ось ті, хто відмовиться від запропонованих вакансій, можуть втратити частину виплат .
  
  Зміна курсу викликана не лише побоюваннями міграційної кризи, а й проблемою дефіциту кадрів у самій Німеччині . Країні терміново потрібні працівники, і не лише висококваліфіковані. Тому українців закликають шукати роботу, навіть якщо ті не знають мови, а доступні вакансії не співпадають із їхньою спеціальністю .
  
  Втім, із мовним бар'єром у ФРН борються на державному рівні, організовуючи мовні курси . За підрахунками влади, лише останнім часом 100 тис. українців закінчили навчання, ще стільки ж завершить проходження курсів у найближчі місяці.
  
  "Ми хочемо, щоб ці люди швидше проходили шлях від парти на інтеграційному курсі до робочого місця . І ми досягнемо цього... Ми розуміємо, що мовні знання важливі. Але вони не повинні бути досконалими", - заявив Хайль.
  
  Він також зазначив, що багато українців у Німеччині справді збираються працевлаштуватися. "Вони мають хорошу кваліфікацію і хочуть працювати ", – наголошував міністр.
  
  Його слова підтверджує статистика. Згідно з доповіддю Інституту досліджень ринку праці (IAB), на початку 2023 року 70% українських біженців із тих, що ще не знайшли роботу в Німеччині, були готові до працевлаштування. Також аналітики підрахували, що приблизно через рік після приїзду відсоток біженців, що працюють, зростає.
  
  Однак поки що у Німеччині працевлаштовано лише 19% українців працездатного віку . У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%. Причиною стало те, що ці країни поступово урізали соціальну допомогу українцям, а ФРН – ні.
  
  Так, у Чехії українцям виплачують по 200 євро у перші п'ять місяців перебування, а потім сума скорочується до 130 євро. У Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату 110 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину.
  
  Саме через це у 2023 році українці з Польщі масово виїжджали до Німеччини . Дослідження показують , що біженців насамперед турбує не розмір зарплати в тій країні, де вони знаходяться, а розмір допомоги . Як причину переїзду до ФРН соцвиплати вказали 42% респондентів.
  
  "Замість того, щоб стимулювати швидкий пошук роботи, влада Німеччини зосередилася на мовних та інтеграційних курсах, щоб підвищити таким чином шанси (біженців. – Ред.) на ринку праці", – зазначає Die Welt.
  
  Видання наголошує, що у Польщі та Чехії українські біженці часто зайняті "на погано оплачуваній роботі і, незважаючи на свою працю, живуть нижче за рівень бідності", а в Німеччині їм хотіли дати можливість вибрати місце, яке відповідає кваліфікації. "Але на практиці, схоже, ця стратегія не спрацювала ", - підсумовують аналітики.
  
  Втім, після зміни підходів до ФРН потік українців може вичерпатися . Це допоможе Німеччині не допустити міграційної кризи, але водночас завадить насиченню ринку праці.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найтриваліший період зустрічей випускників школи
    
  • Дивимось з дитиною. Мультфільм Корисні підказки. Згадати все (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози