Як живе український ринок праці сьогодні

• В Україні через брак кадрів водіям пропонують зарплату, розмір якої сягає 50 тис. грн (у Києві). Оператор деревообробного верстата може розраховувати на 30 тис. грн, а електрик із досвідом – близько 60 тис. грн. Оператори на виробництві (працюють з обладнанням), згідно з даними оголошень, одержують близько 20–40 тис. грн. Проте ситуація в регіонах гірша.
  
  

  Про це йдеться у матеріалі. Важко знайти будь-якого співробітника, якому для виконання своїх обов’язків потрібно кілька років досвіду роботи на аналогічній посаді. Це стосується як робітничих спеціальностей, так і "білих комірців" (офісних співробітників).
  
  Державний центр зайнятості фіксує найбільшу нестачу серед кваліфікованих робітників з інструментом. Це такі професії як маляр, швачка, електромонтер: будь-хто, хто виконує фізичну роботу, використовуючи інструмент. Нестачу в цій сфері оцінили в 21%. Водночас ринку потрібно приблизно на 18% більше машиністів та водіїв та на 15% більше спеціалістів в сферу обслуговування (кухарі, офіціанти, продавці). Якщо ж дивитись в розрізі кількості відкритих вакансій, то, як завжди, найчастіше шукають спеціалістів з продажів.
  
  Головні проблеми:
  
  мобілізація. Сотні тисяч чоловіків вимушено покинули свої робочі місця;
  страх мобілізації. Деякі чоловіки відмовляються від зміни роботи чи офіційного працевлаштування, бо разом з цим відбувається оновлення даних у військоматах;
  біженці. Кілька мільйонів жінок (більшість з яких згідно з даних опитувань мають вищу освіту) знаходяться за кордоном та працюють в країні-перебування;
  демографічна ситуація. Дефіцит серед спеціалістів робітничих професій спостерігався і до повномасштабної війни. Українській економіці не вистачає молодих чоловіків. Крім того, відбувався дисбаланс і в освіті: коли ринок потребував електриків, будівельників, інженерів, українці здобували освіту менеджерів, юристів та економістів.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: