Війна внесла суттєві корективи в повсякденне життя кожного жителя України, безпосередньо торкнувшись теми трудових прав, у тому числі й права на відпустку. Про те, хто і як може надовго піти у відпустку, розповіли в бюро правової допомоги.
Під час війни ті, хто не втратив роботу, мають право на щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю 24 календарні дні. Щоправда, роботодавець може відмовити в наданні будь-якого виду відпустки працівнику, який працює на об’єктах критичної інфраструктури. Винятком із цього правила можуть бути відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до трьох років.
Наприклад, цього року вчителі зможуть взяти оплачувану відпустку у 24 календарні дні. Тривала відпустка для педагогічних працівників не скасовується, а обмежується на період дії воєнного стану. Невикористані дні відпустки переносяться на період після скасування воєнного стану.
Є ще один вид відпустки — «за власний рахунок». Відповідно до ч. 3 ст. 12 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу» під час воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати.
Як пояснили в міністерстві економіки, законодавством про працю не передбачено надання такої відпустки з ініціативи роботодавця. Це право працівника взяти таку відпустку. Таким чином, роботодавець не може надати відпустку без збереження заробітної плати за власним бажанням. Тому якщо через війну підприємство не може працювати, то роботодавцю необхідно оформляти простій.
Більше того, у Федерації профспілок розповіли, що відпустку за свій рахунок можна взяти на весь період воєнного стану. Але роботодавець може відмовити в його наданні. У будь-якому випадку працівник може попросити, але остаточне рішення про відпустку за власний рахунок залишається за роботодавцем.