Починаючи з 24 лютого, з початку воєнного стану в Україні, слід керуватися нормами Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Так, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Тому дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Про це інформує Східне міжрегіональне управління Держпраці.
Статтею 12 Закону № 2136-ІХ визначено:
У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
Щорічна основна відпустка за минулі роки: які обмеження під час воєнного стану
Починаючи з 24 лютого, з початку воєнного стану в Україні, слід керуватися нормами Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Так, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. Тому дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Про це інформує Східне міжрегіональне управління Держпраці.
У Держпраці пояснили, чи може підприємство зменшувати зарплати працівникам під час війни
Статтею 12 Закону № 2136-ІХ визначено:
У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
Місце для вашої реклами
Тобто 24 календарних дня щорічної основної відпустки під час дії Закону № 2136 надається всього за будь-який період, а не за кожен відпрацьований рік.