Як Німеччина спокушає українців залишати Польщу

• Польща остаточно втратила першість серед країн Європи за кількістю українських біженців. Новим лідером стала Німеччина, багато в чому саме за рахунок переїзду туди українців із Польщі. Очевидно, однією з ключових причин міграції стала суттєва різниця в розмірах соцвиплат.
  
  

  Так, у Німеччині вже близько 1,2 млн українців, або 1,4% від загального населення країни, повідомив ТСН заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ Олександр Гладун. Польща посідає друге місце. Сумарно у цих двох країнах – близько третини всіх українських біженців.
  
  "Що стосується переміщення всередині ЄС, то зараз є чітка тенденція – переїзд наших громадян з Польщі до Німеччини. Раніше на першому місці за кількістю українських біженців була Польща. Там проживало понад мільйон українців. Зараз там менше мільйона наших біженців", – розповів Гладун.
  
  Дослідження показують, що біженців насамперед турбує не розмір зарплати, а розмір допомоги в країні перебування. Німеччина поки що очевидно виграє у Польщі за цим показником.
  
  Так, у Польщі одноразова допомога становить 66 євро, щомісячну виплату трохи більше 100 євро отримують лише сім'ї з дітьми. А от у Німеччині щомісяця виплачують 502 євро на дорослу людину та додатково 420 євро на дитину. 2024-го розмір німецької допомоги знову зросте, ось тільки отримати його буде складніше.
  
  З тієї ж причини – через високі соціальні виплати – у Німеччині офіційно працюють лише 19% українців працездатного віку. У сусідніх Польщі та Чехії цей показник становить близько 65%.
  
  При цьому Чехія утримує першість за іншим показником. Саме в цій країні фіксується найвище співвідношення кількості біженців із України та місцевого населення.
  
  Чисельність наших біженців там (у Чехії. – Ред.) становить 3,3% від чисельності населення Чехії. Це максимальний показник. Десь на рівні 2-2,5% – чисельність українських біженців в інших прикордонних країнах та країнах Балтії. Наприклад, у Словаччині, Польщі, Естонії, Латвії, Литві", – розповів Гладун.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: