Напередодні опалювального сезону в Кабінеті міністрів України спантеличені тим, як би не допустити чергового підвищення тарифів на газ , а як наслідок - і на опалення, і на гарячу воду. З цією метою уряд вирішив переглянути діючу формулу ціноутворення на природний газ для населення, що стало предметом вельми непростого диспуту з МВФ.
Даний інструмент введений у квітні 2016 року, за настанови Фонду. І хоч сильно вдарила по кишенях українців, було очевидно - без підвищення не обійтися. Та і якби реформу в секторі почали проводити раніше - з великою долею ймовірності, шокових настроїв серед споживачів можна було б запобігти. Єдине зрозуміло точно: з формулою "Баумгартен +", "Дюссельдорф +", а найбільш точно, NCG + (хаб плюс логістика) потрібно щось робити. Адже там приховані серйозні ризики.
"Ринкова" ціна
Питання ціни на природний газ і методика її розрахунку - один з пунктів, так званих структурних маяків, закріплених у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Безпосередньо за наполегливою рекомендацією МВФ був виведений і затверджений механізм формульного ціноутворення на газ, щоб скоротити дефіцит, масштабне субсидіювання НАК "Нафтогазу" і обумовити встановлення ринкових цін. Поряд з цим логіка запровадження формульного підходу передбачала створення повноцінного конкурентного газового ринку і усунення цінового диспаритету між виробниками.
Мабуть, в ЗМІ незаслужено мало уваги приділяли цій газовій формулі на противагу загального ажіотажу навколо майже ідентичної і куди менш обтяжливої вугільної формули (формули для непобутових споживачів) - "Роттердама +" .
Забігаючи наперед, уточнимо, що 87% складових тарифу на газ і опалення для українців визначають в уряді, інші 13% числяться за НКРКЕУ.
Отже, механізм розрахунку, що докорінно змінив ціноутворення на газ для українців, прописаний в постановах Кабінету міністрів №315 від 27 квітня 2016 року і подальшій №187 від 22 березня 2017 року у вигляді формули розрахунку регульованою оптової ціни природного газу для постачальника (в нашому випадку - це НАК "Нафтогаз") або ж формули розрахунку значення ціни газу на рівні імпортного паритету. Йдеться про ту саму, названій в соцмедіа під різними варіаціями, формулою - "Баумгартен +", "Дюссельдорф +", "NCG +".
Формула діє при розрахунку тарифів для населення з травня 2016 року, а в її основі лежать котирування в європейському хабі NCG (біля німецького міста Дюссельдорф) + доставка до українсько-словацького кордону. Тобто базуючись на локальній точці в якості хаба NCG йде розрахунок ціни імпортного паритету.
"Нафтогаз" в рамках положення про спеціальні зобов'язання (ПСО), які покладені на компанію для забезпечення газом населення, релігійних організацій, теплокомуненерго, закуповує газ для забезпечення вищевказаних категорій споживачів (по зафіксованої в цих же постановах ціною) і продає його населенню і ТКЕ за ціною, розрахованою за формулою NCG +.
Виглядає вона наступним чином:
Цопт = {(ЦNCG x KGCV x Кевр / дол.США) + (Сф x KGCV x Кевр / дол.США) + (ТВімп х KGCV х Кевр / дол.США) + ТвхГТС} х Кдол.США, (грн за 1000 куб. метрів),
Розшифруємо. НАК "Нафтогаз" в рамках ПСО продає газ за ціною: середня вартість за 12 місяців на німецькому газовому хабі NetConnect Germany (NCG), плюс його транспортування до кордону з Україною через віртуальну торгову точку в Словаччині, плюс тарифи в точках входу-виходу в українську ГТС з урахуванням калорійності газу, крос-курсу євро до долара і курсу гривні до долара.
Простіше кажучи, ціна в німецькому хабі плюс логістика.
Підсумуємо вищевикладене: "Нафтогаз" продає для українців газ за ціною ресурсу з Німеччини, плюс витрати на транспортування до Словаччини, зі Словаччини в Україну, з коригуванням на калорійність і курс долара та невеликою націнкою.
Підставимо цифри. Середньорічна ціна в німецькому хабі, яка поки ще на сьогоднішній день закладена в тарифі на газ, становить $152,45 за 1 тис. кубометрів. Плюс логістика. А саме - вартість транспортування природного газу від NCG до віртуальної торгової точки на території Словаччини та від віртуальної торгової точки до західного кордону України, що дорівнює $18,05 за 1 тис. кубометрів. І тариф на вхід імпортного газу в газотранспортну систему України - ще $12,47 за 1 тис. Кубометрів. Разом, витрати на логістику виходять приблизно $30 на 1 тис. кубометрів (за даними Кабінету міністрів - $30,52).
Таким чином, ціна "хаб плюс логістика" на сьогодні становить $182,5 за тис. кубометрів. Тут, як передбачає формула, врахуємо коефіцієнт калорійності, курс долара, торгову націнку НАК "Нафтогазу" 1,917%, і виходить 4942 грн за тис. кубометрів.
Отже, "Нафтогаз" продає населенню і теплокомуненерго на забезпечення споживачів опаленням і гарячою водою газ по 4942 грн за тис. кубометрів.
Зрозуміло, цей газ ще потрібно доставити до споживача, плюс обслуговування лічильників і формування платіжок, ПДВ. Як результат, граничний рівень роздрібних цін на природний газ складає 6879 грн за тис. кубометрів.
В цілому, формульне ціноутворення - підхід правильний.
Але наріжний камінь цієї формули в тому, що по ній розраховується ціна на газ в незалежності від того, звідки він - українського видобутку чи придбаний з Німеччини, Словаччини або з будь-якої іншої географічної точки.
Український газ з доставкою з Німеччини
На забезпечення газом побутових споживачів, релігійних організацій та ТКЕ, за офіційними даними, "Нафтогазу" необхідно 17,6 млрд кубометрів ресурсу в рік. З яких 13,9 спрямовується з газу власного видобутку (від дочірньої компанії НАКу "Укргазвидобування") і 3,7 млрд - імпортного. Але тим не менше, ці 17,6 млрд кубометрів обходяться українцям як газ, куплений на хабі NCG з доставкою в Україну. Причому собівартість газу, видобутого "Укргазвидобуванням", включно з податками становить приблизно 1305 грн ($ 51). Тобто 51 проти імпортного за 152,45.
Та й в реальності поставка українцям газу від "Укргазвидобування" ( "УГВ") не тягне за собою витрати на доставку від Німеччини - $30,52.
Припустимо, якщо вже ми взяли курс на ринкові ціни, то рівняння для "Укргазвидобування" на якийсь орієнтир референтних цін, наприклад, на тому ж NCG - цілком раціонально. Оскільки це один з провідних європейських хабів з достатньою ліквідністю, із середньоринковими цінами на енергоресурс в Європі.
За задумом, додатковий дохід, який отримує "УГВ" від кореляції цін на газ власного видобутку з газом з європейського хаба, націлений на інвестиційний розвиток галузі - тобто, щоб наростити українську видобуток і мінімізувати імпорт. Однак поки за півтора року дії такого формульного підходу це зростання коливається в межах 1%. У той час, як від нібито поганого "Роттердама +" приріст видобутку вугілля українськими підприємствами вже досяг 10%.
Другий аспект. Візьмемо за бенчмарк для "Укргазвидобування" ціну на німецькому газовому хабі. Але в той же час, чи справедливо, що ми сплачуємо додаткові $ 30,52 на транспортування з Німеччини газу, видобутого в Україні? З великою впевненістю можна стверджувати: немає.
Якщо ми споживаємо 13,9 млрд кубометрів газу від "УГВ", можливо навіть за європейською ринковою ціною, і за нього сплачуємо додаткові $ 30,52 на кожній тис. кубометрів (як визначено на транспортування з Німеччини), то прості арифметичні розрахунки показують, що ми просто переплачуємо на ньому по меншій міру $ 424,2 млн на рік! Що становить 10,8 млрд гривень. І ці кошти концентруються в групі компаній НАК "Нафтогаз", знову ж таки, для скорочення дефіциту НАКу.
До того ж, подібний принцип ціноутворення на газ був би прийнятним, якби Україна була б цілком імпортозалежною країною в плані газу. Але коли співвідношення споживання імпортного та власного ресурсу складає приблизно 30 на 70 (а то і 20 на 80), то і тариф для населення, як наслідок, спотворений.
Що ж з ціною?
В урядових постановах і взятих обов'язках перед МВФ обумовлено: якщо встановлена ціна газу - 4942 грн - на опалювальний період 2017-2018 відхиляється від рівня імпортного паритету більше (або менше) ніж на 10%, вона підлягає коригуванню. Перегляд ціни проходить раз на півроку - 1 квітня і 1 жовтня.
А спотові ціни на європейських біржових майданчиках, як і на тому ж NCG, останнім часом демонструють помітне зростання.
Попередні розрахунки Міненерговугільпрому показують, що зараз відхилення таки перевищує 10%, а з 1 жовтня ціна газу для населення має зрости на 17,6% - до 5815,49 грн (без ПДВ) за 1 тис. кубометрів.
При цьому в Кабміні наполягають, що чергового підвищення цін не допустять.
Яка альтернатива? За інформацією "Обозревателя", в Кабінеті міністрів виношують два можливих варіанти. Однак обидва вимагають внесення змін до постанови №187 від 22 березня 2017 року.
Перший варіант передбачає вважати ціну на газ для населення і ТКЕ як суму двох компонентів: вартості газу внутрішнього видобутку з прив'язкою до німецького хабу, але без урахування витрат на логістику (хаб) і газу імпортного з логістикою (хаб +). І потім розділити цю суму на обсяг газу для населення - 17,6 млрд кубометрів. У такому випадку ціна продажу газу НАКом з 1 жовтня не буде потребувати поправок і залишиться такою, як є (тобто 4942 грн), оскільки відхилення від імпортного паритету не перевищить 10%.
Другий сценарій і зовсім може призвести до зниження ціни на газ до 4120 грн за 1 тис. кубометрів. Згідно з ним, рахувати ціну газу будуть як суму двох компонентів: вартості газу внутрішнього видобутку з прив'язкою до німецького хабу, але так, нібито паливо експортується і продається на хабі NCG (хаб-) і газу імпортного з логістикою (хаб +). Яку потім потрібно розділити на загальний обсяг газу на потреби населення - 17,6 млрд кубометрів.
Щоправда, всі ці ініціативи поки на папері і є тим, над чим ламають списи уряд і МВФ - підняти не можна знизити. Завдання - одночасно вирішити питання з субсидуванням "Нафтогазу" і не допустити підвищення тарифів. Причому від конструктивність результату переговорів з Фондом може відбитися на подальшій програмі фінансування від МВФ. І при цьому часу у чиновників все менше - зима, і вже тим більше 1 жовтня, не за горами.