Тарифи. Ціни. Штрафи Автор: RomanK Друкувати

Новак розповів, як формуються ціни в Україні

  • Джерело: gazeta.ua.  → Ключові теги: Новак, ціна

    У перші чотири місяці цього року ціни на промислові товари зросли на 6,5 відсотка, споживчі товари — на 4,5. В бюджеті заклали інфляцію в межах 9 відсотків. Цей прогноз уже зараз виглядає абсолютно нереальним, розповів економіст Андрій Новак.

    6543_1f51c1cb0c86f9bbacdf61dccc99877b.jpg (83. Kb)

    Чому в Україні на більшість товарів і послуг ціни піднімаються швидше і вище, ніж зростають доходи громадян?

    - Це пояснюється трьома факторами. Зростанням цін на всі види енергоресурсів одночасно. На газ, електроенергію і пальне. Це обов'язковий елемент співвартості будь-яких товарів і послуг. Подорожчання енергоресурсів виробники й торговці автоматично переносять на ціну товару. Крім того, триває знецінення гривні. Це запланував уряд разом із Нацбанком і відверто анонсував у держбюджеті на 2018-й. На кінець року вказали курс - 31 гривня за долар. Виробники та торговці перестраховуються й закладають приблизно такий курс у весь імпортний товар. Подорожчання іноземних валют збільшує ціну на весь імпортний товар. Ще один фактор — неадекватне зростання мінімальної зарплати (з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата в Україні збільшується на 523 грн - до 3723 грн. - ред). Її треба піднімати, але в межах реального економічного росту. В протилежному випадку це провокує інфляцію. За минулий рік реальне економічне зростання становило - 2,5 відсотки збільшення внутрішнього валового продукту. За такого прогресу соціальні платежі можна піднімати на три проценти, максимум — на десять. А не в рази, як це робить уряд. Це провокує значно вищі темпи інфляції.

    У Києві вдвічі подорожчає проїзд із 14 липня. Укрзалізниця планує до 20 травня підвищити ціни на квитки на 12 відсотків. До кінця року - на 20. На скільки ці рішення обґрунтовані?

    - Це теж пов'язане з подорожчанням палива. З іншого боку — є монополісти. Наприклад, Укрзалізниця. Розуміють, що пасажирам і тим, хто користується вантажними перевезеннями, немає куди дітися. Використовують своє становище і ставлять максимальні ціни. Якби була конкуренція, вони були б зовсім іншими.

    Дорожчають комунальні послуги, постійно піднімається ціна на продукти. Це продиктовано винятково економічною ситуацією в країні чи тут є і якісь інші чинники? Які?

    - Зараз це відбувається в основному через монополістів, які діють за підтримки найвищих чиновників. Знімають з ринку "піну". Бо споживачеві нема куди дітися. Поки на енергоринку у нас будуть суцільні монополії, матимемо максимальні ціни при мінімальній якості.

    Це може спровокувати ще більший відтік активного працездатного населення за кордон?

    - Більший, ніж зараз, важко навіть уявити. Вже зараз у нас співвідношення працюючих до пенсіонерів - один до одного. 12,5 мільйонів пенсіонерів і 12 мільйонів тих, хто працює. Це критична ситуація. Наприклад, у Польщі співвідношення один до двох. Відтік робочої сили з України триває. Будь-яка людина рахує, що за свою роботу отримає в Україні і що - в сусідній країні. Із Польщею різниця у чотири-п'ять разів, із Західною Європою - 10-15.

    Ціни зростають, однак за чимало послуг люди змушені або давати хабарі, або робити внески у так звані "благодійні фонди". Як населенню витримати такий подвійний тиск?

    - Це вже не подвійний, а багатократний. Якось люди поки що терплять. Сподіваюся, наступного року, коли у нас будуть дві виборчі компанії (вибори президента заплановані на 31 березня 2019 року, парламентські — на жовтень. — ред), люди зроблять висновки з того, що відбувається. І не підтримуватимуть тих політиків, які довели до такого життя.

    До кого у владі варто спрямувати ці запитання?

    - У нас така традиція державного управління, що все починається з найвищих посадових осіб. Які установки вони дають, те й роблять у низах. Навіть міністр не веде політики у своїй сфері. Він простий виконавець волі того, хто стоїть вище. Тобто прем'єра. А оскільки він у нас залежить від президента, то, фактично, все зводиться до однієї особи. Голова Національного банку теж був його людиною. Вказівки спускаються по управлінській державній вертикалі. У підсумку маємо такі результати. Необхідне розділення владних гілок.

    Хто відповідає за економіку — прем'єр-міністр чи президент?

    - У прем'єра є своя вертикаль - міністерства, у президента — своя: голови обласних і районних адміністрацій. Треба або ліквідувати цю невизначеність. Обмежити повноваження президента, як в Німеччині, або відмовитися від посади прем'єр-міністра. Щоб президент був головою виконавчої гілки, як у США. Такий дуалізм (філософська теорія, яка стверджує, що всесвіт базується на двох фундаментальних принципах. - ред) призводити негативних економічних результатів. А відповідального немає.

    Чи не є такі постійні і значні подорожчання наслідком того, що політики й посадовці наче живуть у іншому світі, відірвані від реальності? Що у них уже давно доходи, як у європейських чиновників, тому для них і їх сімей такі ціни не страшні?

    - Це розділення ми вже побачили завдяки електронному декларуванню державних службовців. Вони живуть не просто в іншому світі, а на іншій планеті. Рівень життя і доходів їх родин навіть не європейський, а високоєвропейський. Середній європеєць не може обслуговуватися у найкращих клініках ЄС, відпочивати на курортах за 10 тисяч євро на день. Це рівень доходів дуже успішних західних бізнесменів. І рівень наших чиновників у найбіднішій країні з найнижчим рівнем життя на континенті.



    ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Рекомендуємо

Конструктор сайтів Weblium підводить підсумки 2024 року та ставить плани на 2025-й Конструктор сайтів Weblium підводить підсумки 2024 року та ставить плани на 2025-й
Глобальний конструктор сайтів з українським корінням, Weblium, підбив підсумки насиченого 2024 року, в якому компанія досягла значних результатів у ро...
Понад 800 номінацій і десятки тисяч голосів: підсумки «Української народної премії – 2024» Понад 800 номінацій і десятки тисяч голосів: підсумки «Української народної премії – 2024»
«Українська народна премія – 2024» стала підтвердженням того, що український бізнес здатний створювати продукти світового рівня. Лідери у понад 30 кат...
KYC або Знай свого клієнта. Артем Ляшанов про регуляторну вимогу до банків та фінкомпаній KYC або Знай свого клієнта. Артем Ляшанов про регуляторну вимогу до банків та фінкомпаній
KYC – Know Your Customer, або принцип "Знай свого клієнта", — це вимога, яка вже давно стала невіддільною частиною роботи банків...
Підписатись не коментуючи
E-mail:

День в фотографіях Всі фотографії

Актуальні теми Всі актуальні теми