Темпи зростання цін були суттєво нижчими за прогноз НБУ

• У червні 2023 року споживча інфляція в річному вимірі сповільнювалася до 12,8% з 15,3% у травні. Темпи зростання цін були суттєво нижчими за прогноз Національного банку України.
  
  

  Про це повідомляється на сайті Національного банку України.
  
  «Уповільнення інфляції зумовлювалося більшою пропозицією продовольства та пального, зниженням світових цін на товарних ринках, а також поліпшенням інфляційних і курсових очікувань на тлі стійкої ситуації на готівковому валютному ринку», — сказано в повідомленні.
  
  За даними НБУ, базова інфляція в червні знизилася до 13,7% р/р із 15,6% р/р у травні.
  
  Подорожчання оброблених продовольчих товарів і надалі стрімко сповільнювалося (до 14,7% р/р). Така динаміка передусім відображала зниження тиску на витрати бізнесу, зокрема на логістику, а також сировину і енергію з огляду на їх достатню пропозицію. Зокрема, повільніше зростали ціни на хліб та хлібопродукти.
  
  Крім того, на тлі зниження світових цін та слабкого попиту, а також невизначеності щодо обмеження експорту до сусідніх країн ЄС нижчими темпами дорожчали молочні продукти, а соняшникова олія в річному вимірі подешевшала. Курсова стійкість сприяла зниженню темпів зростання цін на продукти, які мають значну частку імпорту в собівартості, зокрема на рибні вироби.
  
  Зростання цін на більшість непродовольчих товарів також сповільнилося (до 12,2%) під впливом поліпшення інфляційних та курсових очікувань на тлі сприятливої ситуації на валютному ринку. У результаті нижчими темпами зростали ціни на меблі, побутову техніку, посуд, одяг і взуття, автомобілі, електроніку та товари особистого догляду.
  
  Темпи зростання вартості послуг також знижувалися (до 14,2% р/р). Повільніше дорожчали послуги кафе та ресторанів, медичних закладів, салонів краси та ветеринарних клінік. Це пов’язано зі зменшенням тиску на витрати бізнесу, а також стійкою ситуацією на валютному ринку. Натомість прискорилося подорожчання послуг готелів, телекомунікаційних, фінансових та страхових компаній, що може, зокрема, пояснюватися відображенням понесених раніше витрат, а також поступовим відновленням попиту.
  
  Темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися до 18,2% р/р.
  
  Молоко, свинина та курятина дорожчали нижчими темпами внаслідок стриманого попиту, а яйця — завдяки розширенню пропозиції. На тлі низьких експортних цін та достатніх запасів зернових повільніше зростали й ціни на крупи та борошно. Крім того, сповільнилося подорожчання цукру під впливом зменшення світових цін та достатньої пропозиції на внутрішньому ринку. Завдяки достатній пропозиції та стійкій ситуації на валютному ринку повільніше зростали й ціни на овочі та фрукти.
  
  Зростання адміністративно регульованих цін пришвидшилося до 12,5% р/р. Така динаміка насамперед зумовлювалося підвищенням тарифів на електроенергію для населення. Натомість подорожчання алкогольних напоїв сповільнилося під впливом стійкої ситуації на валютному ринку. Крім курсового чинника, це, ймовірно, відображало тиск з боку тіньової пропозиції.
  
  З огляду на зниження вартості пального зростання цін на транспортні послуги і надалі сповільнювалося. Крім того, адміністративну інфляцію, як і раніше, стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.
  
  Поглибилося падіння цін на пальне — до 20,3% р/р. Це пояснюється зниженням цін на нафту, значними запасами, накопиченими напередодні підвищення акцизів, а також посиленням конкуренції та високою базою порівняння.
  
  За підсумками першого півріччя інфляція в Україні стрімко сповільнилася. Цьому значною мірою сприяли заходи НБУ із забезпечення курсової стійкості, достатня внутрішня пропозиція продовольчих товарів та пального, зниження світових цін на товарних ринках, зокрема й на енергоносії, а також швидке пристосування бізнесу до нових викликів війни.
  
  Потенціал до зниження інфляції, хоча і помірнішими темпами, зберігається й надалі. Водночас в умовах війни високими є й ризики посилення проінфляційного тиску, зокрема через руйнування інфраструктури та екологічні теракти з боку росії. Так, наслідки руйнування Каховської ГЕС поки не позначилися на споживчій інфляції, але можуть мати негативні ефекти згодом. Тиск на споживчі ціни також може посилитися внаслідок змін у ціноутворенні на ринку електроенергії для непобутових споживачів.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Дієтологи назвали найшкідливіший суп
    
  • Чому смартфон обов'язково потрібно дезінфікувати?