На українців "повісили" обов'язковий енергоаудит житла

ЖКГ та благоустрій — 23 Черв 2017 - 21:00 — RomanK Переглядів: 1891

Поділитись:

За відсутність сертифіката енергетичної ефективності загрожує штраф від 3400 до 5100 гривень.

85_7594.jpg (26.16 Kb)

Верховна Рада 22 червня ухвалила закон "Про енергетичну ефективність будівель". Згідно з документом, всі будівлі повинні відповідати мінімальним критеріям енергетичної ефективності. Крім того, власників новобудов і будівель, які беруть участь в державних програмах (наприклад, отримали "теплий кредит"), зобов'язали отримати сертифікат, що підтверджує клас енергоефективності. Порушникам загрожує штраф – до 5100 гривень. На кого і як вплине новий "комунальний" закон.

Що зміниться

Відповідно до закону, всі будівлі, крім об'єктів культурної спадщини, будинків з опалювальною площею до 50 квадратів, промислових об'єктів і церков, повинні відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Ці вимоги повинні гармонізувати з європейськими стандартами, а визначає їх орган центральної влади.

Окремим будівлям доведеться отримати сертифікат енергетичної ефективності, такий документ видається за підсумками енергоаудиту.
Кого зобов'язали отримати сертифікат:

будинки, які ще будуються;
будинки із загальною опалювальною площею більше 250 квадратів, в яких розташовані держоргани;
будинки, які претендують на допомогу від держави (беруть участь в "енергоефективних" програмах).

Платитимуть за енергоаудит та сертифікат власники будівлі. Щоправда, в законі уточнюється: сертифікати почнуть перевіряти тільки на початку наступного року. При цьому отриманий документ буде дійсний 10 років. Порушникам загрожує штраф – від 3400 до 5100 гривень.

Перший варіант законопроекту парламентарії не підтримали. У ньому пропонувалося зобов'язати проводити енергоаудити у всіх житлових будинках. "Уряд хотів кожну квартиру зобов'язати проводити енергоаудит. Це зобов'язання виходить з європейської традиції і це їх вимога. У них 70% квартир здається, оренда там прозора, з неї платять податки і держава захищає споживачів, щоб споживачі знали, скільки енергії споживає квартира", – розповідає один з авторів нової редакції закону Олексій Рябчин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:Як "розтринькують" свою зарплату німці та українці

Як зазначають експерти, часто будівлі державних і комунальних установ, об'єкти соціальної сфери (школи, садочки, лікарні), витрачають енергоресурси "даремно". Тепло йде через неутеплені стіни, вікна, вентиляцію, дах. При цьому оплачується опалення таких будинків за бюджетний рахунок.

"У цьому сегменті є великий потенціал. Разом з "Київенерго" в рамках спільної програми "Енергоефективний клієнт" ми проаналізували енергоспоживання більше 1 тис. будинків в Києві. Виявилося, що є ціла низка бюджетних установ, які споживають енергоресурсів в 8-20 разів більше , ніж могли б за нормативом!" – розповідає директор ДТЕК ЕСКО Роман Федорченко.

Як проводять енергоаудит і скільки це коштує

Українці витрачають на опалення приблизно втричі більше енергоресурсів, ніж сусідня Польща. З 18 мільярдів кубометрів газу, які "спалюють" для генерації тепла, 9,5 мільярда просто "губляться". Щоб виправити ситуацію, необхідно провести термомодернізацію більшості будівель. Список робіт і вимоги до них повинен визначити сертифікований енергоаудитор.

Повна термомодернізація житлового багатоквартирного будинку, якщо мешканці проведуть її за свої гроші, повністю окупиться за п'ять-сім років. До речі, як розповідає енергоаудитор Сергій Свистюк, теоретично добитися максимального класу енергоефективності та мінімізувати втрати тепла можна в будь-якому будинку. Однак іноді, як зазначає експерт, легше побудувати нову будівлю.

"Кардинально змінити клас енергоефективності та перевести старий будинок відразу з найнижчого класу F до найвищого класу дуже складно. Можливо, простіше побудувати новий будинок. Якщо йдеться про житловий будинок, необхідно буде відселяти всіх його жителів і повністю міняти всі інженерні мережі. В цьому випадку вже не обійтися тільки приведенням огороджувальних конструкцій до нормативу і регулюванням системи опалення", – розповідає Сергій Свистюк.

Так, щоб перевести будинок з класу С до класу А, треба підвищити його енергоефективність втричі. За словами експерта, з кількасот будинків, в яких він провів енергоаудит, 60% будівель мали клас енергоефективності Е, 20% – на рівні класу F. "Зустрічаються і будівлі класу D, C – це вже будівлі нової і відносно нової споруди", – зазначає аудитор.

Є два джерела фінансування тепломодернізації будинку: залучені кошти і власні накопичення. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC тощо), ще один варіант – отримати бюджетне фінансування (державна чи міська програми 70/30), взяти кредит, наприклад, в Європейському банку. Ще можна залучити енергосервісну компанію, яка виконає всі роботи "під ключ", профінансує проект, а вигоду від отриманої економії розділить разом з мешканцями.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

ЖКГ

На українців "повісили" обов'язковий енергоаудит житла

В Україні переглянуть ціни на комуналку

Яка ситуація з водою у Кременчуці після удару рф

Останні новини

Вибір редактора

Атака рф: чи курсують через Коростень пасажирські поїзди