Влада хоче посилити контроль над розподілом коштів, призначених на виплату соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам. Таке прагнення зрозуміло і аргументовано. А як інакше? Адже щороку на ці потреби держава виділяє близько 130 мільярдів гривень. Задумайтесь на хвилинку, це становить понад 5% ВВП країни. Причому, за оцінками міжнародних експертів, близько 10% видів соцдопомоги виплачується неправомірно.
Соціальні інспектори працюють погано?
Якщо це так, то стан справ в цьому напрямку потрібно міняти докорінно і невідкладно. Як це зробити? В уряді пропонують створити інститут соціальних інспекторів. Вірніше, такі фахівці вже існують з 2001 року. Тільки ось ефективність їх роботи залишає бажати кращого. І не через те, що люди недобросовісно виконують свої обов'язки. Вони просто ні фізично, ні технічно не встигають впоратися з таким обсягом завдань.
Чим повинен займатися соціальний інспектор? Перевіркою реального майнового стану людей, що претендують на допомогу від держави. А чи існує єдина методика проведення такої перевірки? Ні. Її «ревізори» вибирають самостійно і, як правило, з метою отримання інформації про доходи або застосовують метод вивчення електронної бази даних, або обстежують матеріально-побутові умови заявника на дому. Чи в змозі близько 1400 не забезпечених службовим транспортом інспекторів перевірити по всій країні мільйони людей з приводу наявності у них незадекларованих доходів, здійснення дорогих покупок або проживання батька дитини разом з «самотньою матір'ю»? По крайней мере, встановити такі факти дуже важко. Як наслідок, в середньому при проведенні 200 перевірок громадян співробітники соціальної інспекції встановлюють факт порушення тільки в одному випадку. Наприклад, в цьому році їм вдалося знайти 14 тисяч осіб, які приховували свої реальні доходи з метою отримання допомоги від держави. А в цілому ефективність таких перевірок складає 0,5%.
А як за кордоном?
У плані контролю над розподілом бюджетних коштів нам є чому повчитися у іноземців. Так, за кордоном при отриманні соціальної допомоги люди теж вдаються до шахрайства. Ось тільки подібних випадків у них в рази менше, і в розвинених країнах вони складають від 2 до 5%. Там соціальні служби щорічно розслідують близько 165 тисяч справ, пов'язаних з порушеннями при виділенні фінансової підтримки, і здійснюють в цьому напрямку понад 1 млн. Цільових перевірок. Прикладом в цьому може послужити досвід Великобританії. У цій країні існує служба протидії шахрайству та корупції з штатом більше двох з половиною тисяч чоловік. Зарплати у них гідні і ефективність їх роботи теж висока. Адже за статистикою, кожен фунт стерлінгів, що виділяється на зарплату співробітників цієї організації, внаслідок їх продуктивної роботи економить 7 фунтів з держбюджету. Та й прості британці добре розуміють, що гроші, витрачені на соціальні виплати, - це їх податки, і надходити кошти повинні тільки за призначенням, а не тим, хто в них не потребує. Тому населення країни всіляко допомагає державі боротися з усякого роду порушеннями в цій сфері. З цією метою в Великобританії навіть створили гарячу лінію, куди за добу від громадян надходять сотні повідомлень про факти шахрайства.
Контроль буде суворішим
В ході проведеного недавно соцопитування понад 67% українців негативно висловилися на адресу тих, хто шляхом приховування своїх реальних доходів хоче незаконно отримати допомогу від держави, і погодилися з тим, що таких осіб потрібно залучати до матеріальної відповідальності. Над удосконаленням механізму контролю при наданні соціальної допомоги впритул працюють також представники Мінсоцполітики за сприяння експертів Світового банку. З цією метою на зміну старому планується створити новий інститут соціальних інспекторів. Для реалізації задуманого Всесвітній банк готовий виділити 35 мільйонів доларів. Ці кошти будуть витрачені на придбання нового комп'ютерного та офісного обладнання, засобів зв'язку, програмного забезпечення, а також на навчання соціальних інспекторів передовим міжнародним методам роботи при проведенні контролю за призначенням соціальної допомоги.
Планується, що інспектори отримають повноваження:
контролювати правильність і своєчасність призначення допомоги;
перевіряти достовірність відомостей, що впливають на розмір надання соціальної підтримки;
звертатися до суду з позовами про стягнення коштів, виплачених понад належні.
Сьогодні співробітники інспекції отримують трохи більше 4 тисяч гривень. Це мало. Безумовно, зарплата у таких осіб повинна бути гідною. Тоді і економічний ефект від їх роботи буде очевидний. Адже як показує зарубіжний досвід, сума коштів, що витрачаються на утримання штату соціальних ревізорів, сповна себе окупає.