Як заробляти на монетизованих субсидіях

• В Україні провели перші підсумки монетизації субсидій. В середньому кожна сім'я отримала на руки близько 1,9 тис. грн. При цьому деяким дісталося всього 100 грн, а іншим – більше 20 тис. грн.
  
  

  Хто і як може розбагатіти на монетизації субсидій.
  
  Головне:
  
  в невеликих населених пунктах встановлюють високі тарифи на опалення;
  
  якщо встановити лічильник і скоротити споживання тепла, щомісяця можна буде забирати собі кілька тисяч гривень;
  
  Вагома частина субсидіантов влітку можуть залишитися без допомоги, тому що не сплатили комуналку вчасно.
  
  Хто може розбагатіти на субсидії
  Українці платять за тепло за різними тарифами. І якщо у великих містах, частіше за все, один Гкал коштує до 2 тис. грн, то в невеликих населених пунктах, де вже давно пора відмовлятися від централізованого теплопостачання, вартість Гкал може бути в кілька разів вище.
  
  "У нас був будинок, де була одна сліпа жінка з централізованим опаленням, у всіх інших квартирах – автономне. І ми не могли відключити тепло на весь будинок", – згадує Петро Підрушняк, екс-директор "Богуславтепловодопостачання".
  
  А чим менше споживачів, тим вище ціна. Наприклад, якщо втрати при генерації, витрати на зарплати, ремонти, утримання мереж обходяться підприємству в 100 тис. грн, при наявності 1 тис. клієнтів кожен заплатить по 100 грн. А якщо залишилося всього 100 клієнтів, то й навантаження на кожного споживача збільшиться до 1 тис. грн.
  
  Навіть якщо обсяги споживання впали, на утримання котельної, тепломережі тощо доводиться витрачати ту ж суму. Ця ситуація призвела до того, що в деяких містах за кожен Гкал доводиться віддавати більше 4 тис. грн.
  
  Наприклад, в смт Зачепилівка Харківської області, де за даними Мінсоцполітики отримали одні з найвищих виплат по субсидіях (близкьо 20 тис.грн), за кожну Гкал доводиться платити 4255,5 грн. А якщо немає лічильника – 336,7 грн за квадратний метр.
  
  Припустимо, що місцева мешканка з мінімальною пенсією живе в квартирі з опалювальною площею 48 кв.м. Обов'язковий платіж для неї – близько 90 грн, всі витрати понад цієї суми в рамках нормативів споживання компенсує субсидія. При цьому тільки на опалення такої квартири, згідно з тарифом, доведеться заплатити більше 16 тис. грн! І це без урахування інших витрат на комунальні послуги.
  
  Але головна проблема в тому, що без лічильника заробити такий пенсіонерці на субсидії не вийде. Якщо ж в будинку встановити прилад обліку тепла, то на таку квартиру субсидія буде покривати опалення на максимальну суму в 5,3 тис. грн. Встановивши тепловий пункт, витрати на опалення можна скоротити як мінімум на 30%. В такому випадку близько 1,6 тис. Щомісяця можна буде залишати собі, а решту витрачати на опалення.
  
  Правда, варто враховувати, що такі тарифи (а разом з ними можливість щомісяця заробляти на монетизації тисячі гривень) – швидше виключення з правил. За підрахунками, середня сума монетизувати субсидії становить 1,6 тис. грн. При цьому пенсіонери отримали близько 1,9 тис. грн на оплату комуналки.
  
  До речі, за даними "Укрпошти" (вони доставляють субсидії тим пенсіонерам, у яких немає банківських карт), максимальна виплата монетизувати субсидії становить 9,3 тис. грн. При цьому максимальну середню суму отримують в Чернігівській (близько 3 тис.), Івано-Франківській (2,8 тис.) і Волинській (2,1 тис.) областях. І за даними Пенсійного фонду, саме в цих регіонах – найменші середні пенсії по Україні.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: