Нацбанк постійно видає рефінансування банкам, однак прозорість, суми та алгоритм вибору банку викликають ряд питань.
З початку втечі Януковича та агресії Росії економіка України пішла в піке. Інфляція, девальвація, паніка, відтік інвестицій негативно вплинули на нашу непрозору та політично заангажовану банківську систему, як наслідок - почали банкрутіти банки.
Нацбанк за часів Кубіва та Гонтарєвої замість реформування знайшов простіший вихід - надання стабілізаційних кредитів, які лише завуальовували проблеми.
Згідно з офіційним сайтом НБУ, рефінансування це операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку. Основною метою Р. є регулювання ліквідності банків на виконання Національним банком функції кредитора останньої інстанції. Для цього Національний банк використовує такі кредити Р.: 1) постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт; 2) кредити рефінансування строком до 90 днів. Кредити надаються за відсотковою ставкою НБУ, яка може коригуватися.
Так, виходить, що у 2014 році гігантські кредити отримували банки Коломойського, Лагуни і Бахматюка тощо. Вдуматися, що лише у 2014 року було надано рефінансування банкам на суму 222,3 млрд грн. І вийшло так, що ці кошти пішли на чорний валютний ринок і розгойдували курс гривні, йшли на офшорні території, продовжуючи руйнувати банківську систему.
Для прикладу, розглянемо таблицю з рефінансування станом на середину 2014 року. В ній випливає, що мільярди отримувати найбільші банки України, зокрема VAB Банк Олега Бахматюка, другом якого був екс-голова НБУ Степан Кубів. Щоправда, банк не врятували ці кредити і була введена тимчасова адміністрація до 20 березня 2015 року.
"Срібло" зайняв явно не бідний та процвітаючий банк олігарха Ігора Коломойського - "ПриватБанк" (перше місце за активами і вкладами населення): загальна сума отриманого від регулятора "рефінанса" перевищила 20,188 млрд грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гонтарєва відмінить обмеження на зняття депозитів
В число фаворитів потрапив і "Дельта Банку", який напозичав на той момент 10 млрд грн.
Що цікаво, з представленого списку близько третини або ліквідовані, або на стадії ліквідації. Таким чином, мільярди доларів вже державі ніхто не поверне. Більше того, держбюдежт змушений виділяти додаткові кошти до Фонду гарантування вкладів, щоби відшкодувати вкладникам їхні гроші.
До останнього моменту, назви та суми щасливчиків були невідомі. Загального розуміння того, яким банкам надається допомога, не було. У 2015 році регулятор почав озвучувати суми та найменування банків. Однак, суть мало змінилася... В ЗМІ потрапляють відомості про рефінансування одних і тих же банків на незрозумілі суми, які в прес-службі НБУ ніяким чином не коментують.
Склалася така ситуація, що одні банки легко виводяться з ринку, інші - просто беруть мільярдні кредити здавалося б для стабілізації ліквідності і також "лопають". Є третя категорія, яка потребує ці кредити, але чомусь їх не отримує. І нарешті - "щасливчики", це ті банки, які отримують мільярди і продовжують успішно монополізувати банківський сектор. В кінцевому результаті програють платники податків та прості українці, які не можуть повернути свої депозити та потрапляють у боргові ями.