Кешбек на банківських картках може зникнути

Банки. Кредити. Депозити — 14.12.2020 - 22:00 — RomanK Переглядів: 1733

Поділитись:

У Верховній Раді розглядають можливість зменшення двох комісій - за обслуговування POS-терміналів та банківських карт. Тобто за еквайринг та інтерчейндж. Першу сплачує підприємець банку, якому належить платіжний термінал. Другу - банк-власник терміналу переказує фінустанові, яка випустила карту клієнта.

2952_001-202-825x460.jpg (62.98 Kb)

До парламенту подали два законопроєкти, які передбачають зменшення комісій - 4178 та 4178-1. У другому йдеться про менш суттєве скорочення плати за обслуговування.

Автори пропонують із 2021 року комісію інтерчейндж знизити на 1,2% від суми транзакції, з 2022-го – на 1%, з 2023-го – на 0,9%. Розмір комісії за послуги еквайрингу наступного року планують зменшити до 1,8%, потім - до 1,6% і 1,4%. Пояснюють, що в Україні невелика мережа POS-терміналів та в 7 разів завищені тарифи комісійної винагороди, порівняно з Європейським Союзом.

"Для великих підприємств комісія складає від 1,7% з кожної транзакції, здійсненої за допомогою платіжної картки. Для малих та середніх - від 2 до 3%. Для деяких видів господарської діяльності такий розмір комісії сильно впливає на прибуток або навіть нівелює його", - йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Національний банк виступає проти обох законопроєктів. Там переконані, що зниження комісії призведе до згортання мережі POS-терміналів, збільшення вартості обслуговування банківських рахунків, зникнення безкоштовних платіжних карток та кешбеку.

"Зараз Україна активного розвиває платіжну інфраструктуру. Покриття POS-термінальної мережі у нас майже удвічі менше, ніж у країнах Європи. На 1 тис. населення припадає близько 8 POS-терміналів. За умови різкого зниження міжбанківських комісій, розвиток платіжної інфраструктури може зупинитися", - говорить заступник голови Національного банку Олексій Шабан.

У Нацбанку запевняють, що на українців чекають негативні зміни. Зокрема, собівартість заготовки платіжної картки становить від 36 до 50 грн. Зараз цю вартість сплачують банки за рахунок міжбанківської комісії. Якщо приймуть запропонований законопроєкт — заміна картки для клієнтів стане платною.

"Додайте до цього відмову банків від розвитку мотиваційних заходів для власників карток - кешбеки, програми лояльності, акції, знижки і отримаємо повну негативну картину наслідків непродуманого та директивного зниження комісій за еквайринг та інтерчейндж", - переконані у НБУ.

У Національному банку бачать вихід у поступовому зниженні ставок.

Кому вигідне зниження комісій

Керівник департаменту аналітики "Простобанк Консалтинг" Володимир Паюк вважає, що в першу чергу такі зміни просувають великі торговельні мережі.

"Їм вигідне зниження комісії. Для малого та середнього бізнесу зростання витрат на розрахунково-касове обслуговування може суттєво перевищити поточні витрати на еквайринг у випадку прийняття законопроєкту", - каже експерт.

Що буде з доходами банків

Зі слів банківського експерта Анни Тігіпко, комісії за еквайринг та інтерчейндж – це прибуток, яким банки покривають витрати на бонусну програму для клієнтів та кешбеку, обслуговування транзакцій, розробку нових продуктів та сервісів.

"Споживачу обіцяють зниження вартості товарів, якщо комісії зменшаться. Але неринкове регулювання розміру ставки спричинить відмову банків від програм лояльності та кешбеку. Це спонукає повернути комісії за обслуговування карт та переказів. Як наслідок, уповільниться перехід до безготівкових розрахунків", - говорить Анна Тігіпко.

Натомість фінансовий аналітик Василь Невмержицький вважає припущення про зростання вартості обслуговування рахунків і випуску карт перебільшеними.

"Міжбанківська комісія - одне з джерел покриття таких витрат. Але воно не єдине. Багато банків свідомо формують близькі до нульових комісії за обслуговування карткових транзакцій, заробляючи, наприклад, на кредитних лімітах", - розповідає Невмержицький.

Схожої позиції дотримується фінансовий аналітик Олексій Лупоносов.

"Еквайринг має досить потужну мережу в Україні. Основний тариф беруть із абонентної плати за термінал. Якщо хтось розраховується по терміналу цього банку, гроші надходять на рахунок. Звідси установа має кошти, які може продавати на міжбанку. Тобто прибутку на обслуговування вистачає, але ніхто не хоче його зменшувати. Хоча на практиці бачимо, як згортається банкоматна мережа, а платіжних терміналів - навпаки зростає", - каже фінансовий аналітик Олексій Лупоносов.

Він переконаний, що небажання банків знижувати комісії - це нормально.

"Є дві технології отримання прибутку. Перша - "зняття вершків". Банки встановлюють великі тарифи і дають POS-термінали лише великим точкам. На цьому багато заробляють. Є технологія, яку зараз пропонують уряд і Національний банк, коли у кожного підприємця є термінал. Якщо 40 млн людей будуть розраховуватись лише картками, навіть комісія знижена до 0,1% - це мільярди. Сьогодні терміналами охоплено 20-30% торговельних мереж. Збільшуючи кількість POS-терміналів, банки будуть збільшувати свій прибуток. Стосовно тіньової економіки, то її обсяг зменшиться, бо всі безготівкові операції можна буде відслідкувати", - додає експерт.

Що зміниться для клієнтів банків

Анна Тігіпко переконана, що від зниження міжбанківських комісій програє не тільки банківська система, але й клієнти. Банки не матимуть ресурсу, щоб надавати бонуси. Не буде потреби заохочувати споживачів до відмови від готівки. Обслуговування карток стане платним, а програми лояльності та інноваційні продукти можуть зникнути.

Василь Невмержицький припускає, що в майбутньому після зниження комісій платні карти і абонплата за обслуговування стануть галузевим стандартом. Але в умовах жорсткої конкуренції вони будуть невисокими, в рамках собівартості.

"При платі за випуск карти 50 грн. і щомісячної комісії за обслуговування 10 грн. за термін життя карти - 3 роки, клієнт виплатить банку 410 грн. При цьому потенційна економія на зниженні комісії на 1% при зарплаті 10 тис. грн. складе 3600 грн. Так, це не прямі платежі, але торговці все одно закладають їх у вартість товарів і послуг", - говорить експерт.

На його думку, зникнення кешбеку не сподобається багатьом споживачам. При обмеженні комісій зберегти такі програми лояльності буде неможливо.

Зі слів Олексія Лупоносова, чим більше буде POS-терміналів, тим краще для тих, хто використовує кредитні картки. Люди не будуть витрачати зайві відсотки на готівку, яка коштує 4-5% від суми зняття у банкоматі.

Чи вплине зниження комісій на ціни

Василь Невмержицький пояснює, що внаслідок зменшення міжбанківських комісій можуть знизитись ціни на товари та послуги. Хоча він не впевнений, що торговці підуть на цей крок.

"Істотно можуть знизитися комісії за розрахунки в інтернеті. Наприклад, подешевшають платіжні послуги сторонніх провайдерів, які приймають карти будь-яких банків при оплаті комунальних послуг, інтернет-провайдерів, штрафів. Оскільки комісійні таких агрегаторів прямо залежать від вартості послуг інтернет-еквайрингу", - пояснює експерт.

Що буде, якщо банки не погодяться знижувати комісію

Якщо банки не захочуть зменшувати тарифи, на ринку з'являться нові гравці.

"У нас колись були термінали на вулицях, які ставили фірми, що займались лише платежами. Вони отримували ліцензію РКО, яка зокрема дозволяє робити еквайрингові операції, і працювали. Тобто якщо банки скажуть, що їм не вигідно, почнуть згортати термінальні мережі, знайдуться оператори, які отримають цю ліцензію. Вони зроблять еквайринг доступним і будуть мати на цьому зиск", - пояснює Олексій Лупоносов.

Василь Невмержицький каже, що банкам може стати менш цікаво інвестувати в розвиток еквайрингу, але в такому випадку рухати цей процес стануть торговці.

"Переконаний, що про зменшення кількості POS-терміналів не може йти мова. Ринком в цьому випадку керує не банк і магазин, а споживач. Якщо останньому зручно і безпечно розраховуватися карткою, бізнес знайде вигідний для всіх спосіб реалізувати таку потребу. Зараз навіть невеликі вуличні кав'ярні приходять до розуміння необхідності встановити POS-термінал", - додає експерт.

Як європейський досвід накладається на Україну

Володимир Паюк пояснює, що існують певні суперечності.

"У законопроєкті йдеться про те, що тарифи на інтерчейндж та послуги еквайрингу у Європі в 7 разів нижчі, ніж в Україні. З іншого боку, середній розмір чеку по операціях з картами в Західній Європі складає десь 15 євро, а в Україні - близько 20 грн", - каже Паюк.

Анна Тігіпко зазначає, що наразі європейський досвід не накладається на український ринок, тому що у нас досі населення використовує багато готівки.

"Дані міжнародних платіжних систем демонструють, що готівкові платежі в Україні займають близько 75%. У країнах східної Європи – 50-60%, західної – 40-50%. За статистикою НБУ, кількість безконтактних карт в Україні за 2019-й виросла вдвічі - до 8,6 млн. Тому так – тенденція до зростання безготівкових оплат в Україні зростає й це відповідає загальноєвропейській практиці. Але повністю переймати міжнародний досвід не варто. Тому що кожна країна має свої особливості економіки, які треба враховувати", - говорить експертка.

Не погоджується з думкою інших експертів Василь Невмержицький.

"Висока комісія була необхідна на етапі становлення карткового бізнесу. Вона забезпечувала баланс інтересів між торговцями та банками. І спроба обмежити комісію 5 років тому зупинила б розвиток інфраструктури. Але зараз ми зробили значний внесок технологічно, у багатьох питаннях - навіть більше європейських банків", - вважає експерт.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

кешбек

Кешбек на банківських картках може зникнути

Які країни ЄС прийняли найбільше українців

Угорщина опинилася на межі енергетичної катастрофи

Зеленський підписав закон про нові права ВПО

Трамп запровадив нові мита для 60 країн

Останні новини

Вибір редактора

В Україні сьогодні паралізований рух поїздів