Порахували кількість проблемних кредитів у банках

• За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів (NPL) за минулий рік збільшилась з 30% до 38,1% від загального обсягу кредитів. Тенденція на погіршення якості кредитного портфелю спостерігалась з квітня минулого року. До війни частка NPL останні 4 роки поступово знижувалась, скоротившись за цей час удвічі з 57% до 27%.
  
  

  Те, що активи банків опиняться під значним тиском, було очікуваним. Війна призвела до втрати активів (і відповідно об’єктів застави) на непідконтрольних територіях, фізичних руйнувань, погіршення фінансового стану позичальників. За минулий рік частка NPL у кредитах фізичним особам зросла майже удвічі, проте в абсолютному вимірі 70% приросту NPL становили кредити корпоративному сектору.
  
  Загалом абсолютний обсяг NPL на початок 2023 року становив 432,1 млрд грн, збільшившись за минулий рік на 87 млрд грн. 2/3 цього приросту дали державні банки (але без Привату), ще 30% "забезпечили" банки з українським приватним капіталом.
  
  На сьогодні частка NPL складає:
  
  у державних банках (без Привату) – 41,1% (+13,7 в.п. за рік).
  у Приваті – 69,2% (-0,7 в.п.), стабільно висока частка обумовлюється триваючими судовими позовами держави проти колишніх власників банку.
  у банках з українським приватним капіталом – 23,6% (+14,2 в.п. за рік).
  в банках з іноземним капіталом – 18,9% (+1,1 в.п. за рік).
  Через триваючу війну – це не остаточні цифри. Слід очікувати подальшого погіршення якості кредитного портфелю. За даними НБУ, який анонсував проведення оцінки якості активів у 2023 році, втрати можуть сягати до 30% робочого портфелю банків до війни.
  
  Утім попри значні ризики, ситуація з NPL є контрольованою. Банки до війни мали достатній запас міцності, заздалегідь підготовлені плани безперебійної роботи, що разом із вчасним регулюванням з боку НБУ на початку війни (валютні обмеження, бланкове рефінансування, послаблення нормативів та ін.) допомогло втримати стійкість банківської системи.
  
  По-перше, вона залишається прибутковою. Прибуток за 11 місяців склав 19,4 млрд грн. Навіть банки, які показують збиток, у своїй більшості є операційно прибутковими, що дозволяє їм робити необхідні відрахування у резерви. Як результат, банки вже сформували покриття під можливі збитки за такими кредитами, спрямувавши із початку війни до резервів 107 млрд грн (на 1 грудня 2022 року).
  
  По-друге, в силу прибутковості і підтримки акціонерів банківська система належно капіталізована на випадок нових збитків. На початок 2023 норматив адекватності регулятивного капіталу становив 19,7% (при необхідному мінімумі 10%). Це навіть більше, ніж рік тому (18%). Припускаю, що в результаті діагностики активів банків з боку НБУ цей показник може погіршитись, але банкам із життєвими бізнес моделями буде надано достатньо часу для повернення до виконання нормативів регулятивного і основного капіталу.
  
  По-третє, банківська система, в структурі якої за активами 82% належить державі і іноземним банківським групам (54% + 28% відповідно) сама по собі є більш стійкою до фінансових шоків в силу більших можливостей акціонерів підтримувати капітал банків. Це, насамперед, стосується системно важливих банків.
  
  По-четверте, і це мабуть головне, попри повномасштабну війну, банківська система зберегла довіру клієнтів і вкладників, про що свідчить зростання депозитів в гривні за минулий рік майже на 1/5 або на 0,2 трлн грн. З врахуванням профіциту ліквідності і зваженого апетиту до кредитного ризику, це підтримуватиме стійкість банківського сектору на етапі подальшого визнання збитків, пов’язаних із війною.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший об’єм бограчу в одному казані
    
  • Мультфільм Моя маленька поні. Відновлення гармонії. Частина 1 (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози