Скільки можна заробляти на депозитних сертифікатах Нацбанку

• Депозитний сертифікат (ДС) — борговий цінний папір, емітований банком з метою залучення готівки.
  
  
  

  Депозитний сертифікат засвідчує депонування (процес зберігання, що забезпечує збереження будь-якої речі, інформації чи документа. — Ред.) пред’явником у банку певної суми на обмежений час, після якого банк емітент зобов’язаний повернути цю суму разом із зазначеними відсотками.
  Депозитний сертифікат НБУ — цінний папір в електронному вигляді, який видається банку, який розміщує в Нацбанку тимчасово вільні кошти. При цьому банк може віддати свої гроші НБУ на ніч (овернайт. — Ред.), або на кілька днів — 7,14 або 30.
  
  Пропонуючи банку розмістити кошти на депозитних сертифікатах, Національний банк вирішує за нього проблему, що робити з коштами, що «не використовуються».
  Якщо банк залучив багато коштів у населення чи юридичних осіб, але не зміг видати кредити на аналогічну суму, він завжди може купити депозитні сертифікати та розмістити кошти у Нацбанку. При цьому прибутковість, наприклад, за депозитними сертифікатами овернайт зазвичай зберігається на 2% нижче за облікову ставку НБУ.
  На початок 2022 року банки розміщували кошти на депозитних сертифікатах «на ніч» під 8% річних, а з 3 червня прибутковість зросла майже в 3 рази і стала дорівнювати 23% річних.
  Якщо станом на 1 січня 2022 року на депозитних сертифікатах овернайт в НБУ зберігалося 95,3 млрд гривень, то 1 січня 2023 року — 477,5 млрд гривень. В п’ять разів більше!
  Як пояснив Василь Невмержицький, фінансовий експерт, кандидат економічних наук, коли НБУ піднімав облікову ставку та встановлював прибутковість сертифікатів 23%, замислювалося, що банки почнуть піднімати депозитні ставки. Таким чином, передбачалося «сушити» грошову масу з поточних рахунків, перенаправляти її на строкові з метою зниження впливу на валюту, інфляцію тощо. Люди отримували б дохід 15-18%, і вони не мали бажання купувати валюту.
  
  «Але виявилося, що державні банки, які отримують „соціальні кошти“ — ПриватБанк та Ощадбанк — не бачать сенсу в тому, щоб піднімати ставки за депозитами. Навіщо, якщо гроші все одно просто сиплються на голову? Адже краще зробити велику відсоткову маржу між 23% і 3-4% (які сплачуються на залишки коштів). Національний банк у майбутньому хоче послабити грошове регулювання. Наприклад, обмеження щодо зняття коштів — 100 тисяч гривень на день — Нацбанк поступово буде прибирати. Так само і з валютообміном: там теж поступово будуть прибирати обмеження», — каже Невмержицький.
  Але знімати обмеження, коли населення на руках має велику кількість грошей у гривні, тим більше на поточних рахунках, з яких ця грошова маса може моментально піти, — це великий ризик для курсової стабільності.
  
  Саме тому Нацбанк і вирішив якось пов’язати цю грошову масу. Спочатку шляхом підняття норм резервування. А зараз — використанням одразу двох інструментів: зниженням ставки за депосертифікатами овернайт до 20% одночасно з підняттям нормативів, а з іншого боку — запровадженням депосертифікатів із фіксованою ставкою 25% на три місяці.
  Банкам вигідно кредитувати НБУ, адже у разі чого вони матимуть змогу взяти в Національному банку кредит рефінансування під заставу цих депосертифікатів.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: