Для чого НБУ змінює облікову ставку

• Населення зважає на привабливість гривневих інструментів під час вибору між заощадженнями та споживанням, а також обираючи валюту заощаджень. Такі рішення значною мірою зумовлюють курсову та інфляційну динаміку. Тому монетарна політика НБУ спрямована, зокрема, на створення стимулів для банків щодо забезпечення достатньої привабливості гривневих інструментів. Про це розповіли у пресслужбі Національного банку України.
  
  

  «Для досягнення цих цілей НБУ відповідним чином змінює облікову та інші ставки за власними операціями з банками, а також за потреби застосовує інші монетарні інструменти. Зміна облікової ставки першочергово впливає на вартість міжбанківських кредитних ресурсів, а з часом — і на дохідність депозитів», — зазначає регулятор.
  
  Дослідження НБУ свідчать, що такий вплив на депозитні ставки є асиметричним: банки зазвичай охочіше йдуть на зниження ставок за депозитами, ніж на їх підвищення.
  
  За підвищення міжбанківської ставки на 10 в. п. депозитні ставки в Україні в середньому зростають на 4.7 в. п. упродовж 12 місяців, тоді як за скорочення на 10 в. п. — знижують депозитні ставки на 6.3 в. п. На дієвість монетарної трансмісії впливає низка чинників, зокрема:
  
  економічна невизначеність — в умовах турбулентності банки менш схильні різко змінювати ставки за депозитами, а вкладники також стають обережнішими, прагнучи зберігати більшу частину коштів у найліквіднішій формі;
  рівень ліквідності - її значний профіцит послаблює стимули банків до конкуренції за вкладників;
  значна монополізація ринку депозитів — маркетмейкери визначають вигідну для себе динаміку ставок, не переймаючись реакцією конкурентів і можливою втратою клієнтів;
  інфляційна динаміка — вища інфляція сприяє відчутнішому підвищенню ставок для збереження привабливості депозитів, нижча — дає змогу банкам знижувати ставки без загрози відпливу коштів. Центральні банки можуть застосовувати додаткові інструменти для посилення монетарної трансмісії. Так, НБУ в цьому році суттєво підвищив нормативи формування банками обов’язкових резервів, змінив механізм їх розрахунку, а також запровадив унікальний операційний дизайн монетарної політики. Ці заходи сприяли суттєвому зростанню привабливості строкових гривневих депозитів: за шість місяців 2023 року зростання обсягу строкових депозитів домогосподарств у гривні становило 23.3%, а їх частка у загальному портфелі зросла на 4.3 в. п.
  
  Водночас попит на іноземну валюту скоротився, про що, зокрема, свідчило й суттєве зміцнення готівкового курсу гривні з початку 2023 року. Це позитивно позначилося на очікуваннях, підтримало стійкість валютного ринку, а отже, й тенденцію до зниження інфляції. В умовах збереження високого профіциту ліквідності, значної концентрації депозитного ринку, стійкого сповільнення інфляції та поступового зниження рівня невизначеності можна очікувати на жвавіше, ніж зазвичай, зниження номінальних депозитних ставок у відповідь на зниження облікової ставки.
  
  Водночас завдяки сповільненню інфляції та поліпшенню очікувань реальна дохідність строкових гривневих депозитів залишатиметься на достатньо високому рівні для підтримки привабливості гривні порівняно з іноземною валютою. НБУ під час коригування параметрів процентної політики, операційного дизайну та обов’язкових резервів і надалі враховуватиме необхідність збереження стимулів для підживлення конкуренції банків за строкові вклади населення.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому сучасні пари все рідше офіційно оформляють свої стосунки?
    
  • Як партнерські пологи впливають на маму, тата і їхні стосунки?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози