Майже половина російських нафтопереробних заводів постраждала від ударів безпілотників і ракет.
Україна продовжує завдавати непоправної шкоди енергетичній інфраструктурі Російської Федерації, і темпи прискорюються. Росіяни вже зіткнулися з дефіцитом бензину на заправках і скороченням експорту окремих видів палива, пише видання The Economist.
Керівник відділу ціноутворення на європейські нафтопродукти в Argus Media Бенедикт Джордж вказав, що експорт дизельного пального скоротився на 30% порівняно з минулим роком і перебуває на найнижчому рівні з 2020 року. У підсумку це призвело до різкого зростання оптових цін, оскільки РФ - другий за величиною експортер дизпалива у світі.
Згідно з аналізом відкритих джерел, у 2023 році експорт нафтопродуктів з Росії склав 52,1 млрд доларів.
Нафтоперекачувальні станції та сховища серйозно постраждали від українських ударів, зокрема від масованої атаки в середині вересня на Приморськ - найбільший нафтоперевалочний порт Росії на Балтійському морі. Однак, за словами Сергія Вакуленка з Євразійського центру Карнегі, такі об'єкти складно пошкодити назавжди, і поки що немає жодних ознак скорочення експорту російської нафти.
"Українці на підйомі. У росіян є проблема. Вони не можуть це зупинити, а в українців немає причин зменшувати оберти", - каже британський стратег сер Лоуренс Фрідман.
Чим Україна б'є по Росії
Частина проблеми, з якою стикаються росіяни, полягає у величезній кількості цілей, розмірі території та ослабленні російських засобів ППО після більш ніж трьох років війни. Одноразові ударні дрони, які використовують українці, літають відносно повільно і несуть бойові частини вагою всього 60-120 кг, але вони можуть пролітати великі відстані і досить-таки точні, щоб завдати серйозної шкоди.
Близько 60% глибоких ударів по російській території наносяться українськими безпілотниками Fire Point FP-1, які з меншим корисним навантаженням можуть досягати цілей на відстані 1500 км у межах Росії та оснащені складним програмним забезпеченням, яке стійке до засобів радіоелектронної боротьби. За словами експерта з українських систем озброєння Олени Крижанівської, FP-1 коштують всього близько 55 000 доларів і виробляються зі швидкістю понад 100 штук на день. Україна також використовує більш важкі і дорогі безпілотники "Лютий", які мають дальність польоту 2000 км і систему машинного зору для наведення.
Є також повідомлення про те, що почали використовуватися крилаті ракети FP-5 "Фламінго". Вони набагато швидші за дрони, літають лише за 50 м над землею, мають дальність польоту понад 3000 км і володіють величезною ударною силою завдяки бойовій частині вагою 1150 кг. Для виробництва FP-5 Fire Point використовує перероблені турбовентиляторні двигуни радянської епохи, а його фюзеляж із вуглецевого волокна виготовляють усього за шість годин. Наразі Fire Point виробляє два-три FP-5 на день, але очікується, що наприкінці цього місяця їхня кількість збільшиться до семи. Кожна крилата ракета коштує близько 500 000 доларів.
Узгоджені атаки українських дронів на нафтопереробні заводи та інші частини системи розподілу палива в Росії почалися в серпні, і кількість ударів збільшується з двох-трьох на тиждень до чотирьох-п'яти.
За останній тиждень Україна завдала серйозної шкоди великому нафтовому експортному терміналу в Новоросійську на Чорному морі, нафтопереробному комплексу в Башкортостані (понад 1300 км від України) і насосній станції в Чувашії, розташованій за 1000 км від України. Крім того, 1 жовтня було уражено великий НПЗ у Ярославлі, але росіяни стверджують, що це була "технічна" подія, а не результат атаки дронів.
У ніч на 5 жовтня дрони атакували Нижегородський НПЗ "Лукойл" у місті Кстово - четвертий за величиною завод у Росії.
Удари українських дронів призвели до дефіциту бензину в регіонах. У відповідь на кризу, що поглиблюється, 25 вересня віце-прем'єр Росії Олександр Новак оголосив про часткову заборону на експорт дизельного пального і продовження раніше введеної заборони на експорт бензину до кінця року.