Що потрібно знати про наступний опалювальний період

• Поки ситуація значно краща, ніж була торік на цю дату.
  
  

  Уряд ще 14 червня затвердив план заходів з підготовки паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) до осінньо-зимового періоду 2017/2018 року. Цей план включає в себе організаційні та практичні заходи щодо сталого проходження осінньо-зимового періоду.
  Нещодавно прийнятий закон про внесення змін до держбюджету-2017 передбачив виділення близько 14 млрд грн для погашення боргів держави перед постачальниками комунальних послуг з проведення розрахунків за субсидії. Якщо підприємства отримають ці кошти, то їм буде простіше підготуватися до прийдешнього опалювального сезону.
  
  Основні компоненти підготовки ПЕК до зими – це створення необхідних запасів газу і вугілля та забезпечення умов для стійкої роботи об'єднаної енергосистеми (ОЕС) країни. Сюди ж можна віднести і скорочення споживання теплової енергії за рахунок термомодернізації будівель.
  
  Питання газу
  
  Опалювальний сезон 2016/2017 років Україна почала з запасами газу 14,7 млрд куб. м. Найменші запаси газу в підземних сховищах (ПСГ) були 22 березня – 8,1 млрд куб.м, при цьому приблизно 5 млрд куб.м становить незнімний обсяг газу.
  
  Станом на 20 липня в ПСГ було 12,56 млрд куб.м газу, заповненість сховищ становила 40%. На цю ж дату в минулому році було 10,14 млрд куб. м.
  
  За перше півріччя імпорт газу в річному вимірі зріс в 2,3 рази. "Нафтогаз України" не імпортує газ з РФ вже 600 днів – з 26 листопада 2015 року, закуповуючи його виключно на західному кордоні, через Словаччину, Угорщину і Польщу.
  
  Керівники "Нафтогазу" заявили, що готові відновити закупівлю газу у "Газпрому", як тільки той виконає рішення Стокгольмського арбітражу, яке було прийнято щодо спору між двома компаніями.
  
  На початку літа Мінекономіки провело розрахунки відповідно до норм постанови Кабміну №187 від 22 березня 2017 року, і виявилося, що потрібно підвищувати ціну на газ, що відпускається "Нафтогазом України" в рамках спеціальних зобов'язань, тобто для населення, – з 1 жовтня на 19%. "Нафтогаз" як держпідприємство був зобов'язаний використовувати результати цих розрахунків при розробці свого фінансового плану на 2017 рік. Але при затвердженні плану уряд зменшив показники дохідної частини, зберігши діючі ціни на газ, що поставляється в рамках спецзобов’язань.
  
  Таким чином, підстав для осіннього підвищення цін на газ для населення немає.
  
  Оскільки ціна на газ для населення не змінюється, не буде збільшена і ціна його закупівлі в "Укргзвидобування", дочки "Нафтогазу", основного добувача газу в країні (близько 75% загального видобутку). Самі ж добувачі постійно говорять, що їм не вистачає коштів для інвестицій.
  
  Однак в період з 12 по 16 липня "Укргазвидобування" вийшло на щодобовий рівень видобутку 42,1 млн куб.м, що є максимальним значенням за останні п'ять років. Це на 7,4% більше, ніж за аналогічний період 2016 року. За даними компанії, зростання видобутку відбулося головним чином внаслідок застосування нових технологій, зокрема – гідророзриву пласта. За даними компанії, середня вартість одного розриву становить близько 4 млн грн. Витративши 300 млн грн на ці роботи, отримали газу на 1,2 млрд грн.
  
  Становище з вугіллям
  
  Підприємства країни в січні-червні видобули 18,4 млн т рядового (тобто незбагаченого і відсортованого) вугілля, що менше на 2,9% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Причому видобуток коксівного вугілля знизився на 24,7% – до 3,4 млн т, а енергетичного зріс на 3,8% – до 15,0 млн т. На теплові електростанції ТЕС припадає основна частка (93%) споживання енергетичного вугілля, що видобувається в Україні, причому вона в останні роки зростає. За даними НКРЕКП, частка використання вугілля газової групи на ТЕС в першому півріччі склала 76,5%.
  
  Згідно з прогнозом, очікуване споживання ТЕС вугілля газової групи в поточному році складе 18,2 млн т (76,2%), антрацитової – 5,7 млн т (23,8%). У 2013 році ця пропорція була 51,1% на 48,9%, а в 2016 році – 61,4% на 38,6%.
  
  Україна не потребуватиме антрацитової групи вугілля через півтора року, повідомив 19 липня міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалік: "Через півтора року у нас не буде стояти питання по антрацитову групу вугілля для ТЕС, залишиться відносно невелика потреба тільки у ТЕЦ".
  
  За словами міністра, в даний час проходить переобладнання на газове вугілля двох енергоблоків Зміївської ТЕС і одного Трипільської. Крім того, зараз цим питанням активно займаються "ДТЕК Придніпровська ТЕС", яка до кінця року планує перевести два блоки з імпортного антрациту на українське вугілля марки Г. Рішення про перехід на газову групу також прийняло "Донбасенерго".
  
  Міністр вважає, то в даний час в Україні вугілля практично вдвічі більше, ніж було рік тому. "Я не бачу проблем з проходженням майбутнього опалювального сезону", – сказав він.
  Об'єднана енергетика
  Більше половини електроенергії в країні виробляється на атомних електростанціях. У першому півріччі частка державного підприємства НАЕК "Енергоатом", що володіє всіма чотирма АЕС, в загальній структурі виробництва електроенергії в країні склала 58,4%.
  Виробництво електроенергії всіма станціями "Енергоатому" зросла на 13,4% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року – до 45,7 млрд квт * ч. Планове завдання з виробництва електроенергії за вказаний період перевиконано на 5,6%.
  
  Коефіцієнт використання встановленої потужності АЕС становив 75,9%, що на 9,4 п. п. більше, ніж в січні-червні 2016 року, тобто енергоблоки використовуються більш інтенсивно.
  
  18 липня глава НЕК "Укренерго" Всеволод Ковальчук повідомив, що підстав для продовження надзвичайних заходів в енергетиці в даний час немає – втратив чинність закон, на підставі якого такі заходи могли вводитися. "Крім того, на сьогодні особливої необхідності в надзвичайних заходах немає. Електростанції, у яких мало вугілля на складах, і самі не заявляються до включення в систему, працюють ті, у яких антрациту достатньо, – сказав він. – Теоретично необхідність у введенні надзвичайних заходів в енергетиці може виникнути в жовтні ".
  
  Процес термомодернізації будівель
  
  На сьогодні рівень втрат тепла в більшості будинків в Україні в рази перевищує допустимі показники. Для проведення масштабної тепломодернізації потрібні величезні кошти (максимальна їх оцінка становить 900 млрд грн) і відповідне нормативно-законодавче забезпечення. В обох цих напрямках відбуваються позитивні зміни, хоча і повільніше, ніж могли б.
  
  У лютому уряд відновив дію держпрограми з енергоефективності. 20 липня Президент України підписав два ключові закони: "Про Фонд енергоефективності" і "Про енергетичну ефективність будівель". Перший з них спрямований на створення інструменту реального фінансування, а другий визначає процедури робіт з підвищення енергоефективності, створює умови для існування нового ринку послуг.
  
  За даними Держенергоефективності, на 17 липня середній показник обсягу виданих кредитів на придбання негазових котлів, енергоефективного обладнання і матеріалів фізособами, ОСББ та ЖБК становить 163,3 млн грн. При цьому у Львівській області цей показник становить 362,46 млн (кращий в країні), в Києві і області – 328,39 млн грн., а в Миколаївській обл. – 60,58 млн грн. (менше тільки в розірваній окупацією Луганській обл.).
  
  Внесеними 14 липня змінами до держбюджету запропоновано виділити додатково 100 млн грн на енергоефективність.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Сирний манник із замороженими ягодами
    
  • Шоколадна ковбаска, яку обожнюють діти
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози