The Economist розповів, як погода впливає на економіку ЄС

• Енергетична криза в Європі є нагадуванням усьому людству про те, що навіть економіки багатих країн мають покладатися на щедрість природи.
  
  

  Європейські економісти, фінансисти та політики уважно стежать за прогнозами погоди:
  тепла зима цьогоріч принесе полегшення, адже у такому разі спалюватиметься менше газу. Якщо ж температура не буде надто низькою, ціни на енергоносії впадуть, а зростання економіки прискориться;
  морозна зима, з іншого боку, принесе нещастя: штовхне мільйони людей у ​​бідність, посилить інфляційний тиск і закриє промисловість.
  Зараз європейський континент відмовляється від російського газу. Частково причина цього не тільки через війну в Україні, але й через те, що природний газ набагато важче транспортувати й зберігати, ніж вугілля або рідку нафту.
  У минулому Європа отримувала вигоду від великої кількості газу, що постачався по трубах з росії, а також від можливості поповнювати скраплений природний газ, що поставляється з-за кордону.
  Зараз поставки обмежені. Проте сховища континенту вже заповнені більш ніж на 90% газу, але заповнити останні шматочки доступного простору дорого, оскільки вміст має зберігатися під високим тиском. Обмежена пропозиція означає, що зміни в попиті визначають ціну на енергію, а погода є найбільш невизначеним фактором попиту.
  Через те, що осінь в Європі була доволі теплою, ціна за одиницю газу на голландському об’єкті з передачі права власності, який є еталонним показником для континенту, впала приблизно до 100 євро за мегават-годину, що становить половину ставки у вересні. Але зараз зима починає давати про себе знати, адже випадає сніг, а за ним йдуть морози. Історично існувала відносно лінійна залежність між попитом на газ і температурою: чим холодніше стає, тим більше газу потрібно.
  Чому відновлювальні джерела — це ще більша залежність від погоди
  Газова криза — не єдина причина для більшої уваги до погоди. До прикладу, гідроенергетика цьогоріч була проблемою для Європи, адже спекотне літо висушило водосховища та річки, від яких залежать дамби, інформує видання The Economist.
  Потепління на планеті вже призводить до більш частих і екстремальних подій, таких як літня спека в Європі або руйнівні повені, які пережив Пакистан. Ці події становлять так звані реальні потрясіння для економіки: зовнішні зміни, які знижують виробничий потенціал і, таким чином, спричиняють вищу інфляцію та безробіття в країнах.
  Згідно з аналізом МВФ тихоокеанських і карибських островів, країни, схильні до стихійних лих, щорічно зростають лише на один відсотковий пункт і мають значно більші борги, ніж у ті країни, що підпадають під менший ризик. Зміна клімату лише посилить такі відмінності.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чи можливо завагітніти у 45 років?
    
  • Як стати супермамою для своїх дітей?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози