Україна зіткнулася з новим викликом – неможливістю імпортувати більше електроенергії, щоб подолати кризу і зменшити тривалість відключень світла. Енергетична система дійшла до максимально дозволеного показника постачання струму з Європи та вперлась у стелю.
Як пише Forbes, у червні за кордоном купили стільки ж електроенергії, як за п’ять перших місяців року. А на початку липня імпорт в окремі години сягав 1,7 ГВт-год – це максимум, дозволений оператором європейської енергосистеми ENTSO-E.
З огляду на зростаюче споживання електроенергії, уряд України сподівається на збільшення дозволеної потужності імпорту на 30% – до 2,2 ГВт-год. Польща вже висловила готовність спрямувати до України струм, який виробляється на місцевих вугільних ТЕС. Ця ідея має декілька переваг для обох сторін:
наразі у Польщі профіцит вугілля;
польська влада зможе обійти свої зобов’язання щодо "зеленого" переходу;
постачання електрики буде оплачено коштом Євросоюзу.
Втім, усе ще лишається невирішеним питання технологічної неспроможності європейських країн швидко збільшити перетин. Для цього їм потрібно інвестувати у власну енергетичну інфраструктуру – в іншому випадку при збільшенні перетину деякі країни ЄС можуть самі можуть зіткнутися зі збоями в енергопостачанні.
Рішення залежить від ENTSO-E, і це не на користь Україні. Регулятор оцінює ризики на основі аварійного режиму роботи, а не звичайного.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко наполягає на тому, що Україна зробила все, що від неї залежало, задля нарощування перетину з Європою. Зокрема ми додали необхідне обладнання і підлаштували технічні характеристики під європейські – цього має вистачити для збільшення перетину до 2,2 ГВт-год.
Але у перспективі розглядається розширення і до 5 ГВт, а для цього доведеться прокласти щонайменше три нові високовольтні лінії електропередач. Це доволі дорого (кожна така лінія вартує $300-600 млн) і довго (близько 4-5 років на будівництво кожної).