У Верховній Раді готують законопроєкт, який зобов'язує торгові мережі вказувати ціну товару за кілограм, літр, квадратний чи погонний метр, якщо той продається у меншій упаковці. Мета – боротьба зі шринкфляцією, тобто явищем, коли виробники зменшують кількість або об'єм товару в упаковці, залишаючи при цьому стару ціну або змінюючи незначно її.
Про це повідомив народний депутат Дмитро Гурін ("Слуга народу"). Він зазначив: зареєструвати документ у парламенті мають намір вже наступного тижня (починається 23 грудня).
"Подаємо законопроєкт, щоб на цінниках були зобов'язані вказувати ціну на літр/кг і всі пляшки по 850 мл молока пішли у минуле. Наступного тижня реєструємо", – йдеться у повідомленні.
Зокрема, зазначив він, документ передбачає внесення виправлення до ст.15 закону про захист прав споживачів. Яка вказує, що:
Споживач має право на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість свідомого та компетентного вибору.
Інформація має бути надана споживачеві до придбання ним товару або замовлення роботи (послуги).
При цьому нардеп зазначив: якщо законопроєкт буде ухвалено, продавці будуть зобов'язані вказувати на ціннику дві ціни:
за 1 кг/л тощо;
ціну за конкретну вагу/обсяг тощо, що вказано на тарі.
Нагадаємо: шрінкфляція – це приховане підвищення ціни на товар, що досягається низкою способів, за яких товару стає менше, а ціна не змінюється. Для цього, зокрема, зменшують:
вагу продукту – наприклад, шоколадні батончики роблять вагою 80 г, 90 г замість 100 г;
об'єм продукту – пляшки з молочним продуктом або олією місткістю 900 мл, 780 мл замість 1 л;
кількість одиниць товару в упаковці – у тубусі 150 зубочисток замість 200 штук; серветок в упаковці 60 замість 65 штук;
довжину елементів продукту – шнур до праски або пилососа стає більш коротким, а отже, і менш зручним.
Серед основних причин, які провокують шринкфляцію, виділяють:
нестабільну ринкову ситуацію;
коливання курсу валют;
подорожчання енергоносіїв тощо.