Україна за 2024 рік стягнула до державного бюджету 2,5 млрд грн російських активів. Йдеться про кошти та майно, які були конфісковані у дохід держави.
Про це повідомили у Міністерстві юстиції. "Подали 27 позовів про стягнення активів у дохід держави. Стягнуло понад 2,5 млрд грн, понад 70 об'єктів нерухомості, корпоративні права 37 компаній та майно", – підрахували у відомстві.
Також у Мін'юсті відзвітували, що реєстр збитків розпочав прийом заяв про пошкоджене майно, вимушене переселення, смерть або зникнення близьких. Крім того стартувала робота над спеціальним реєстром із захисту депортованих дітей.
Загалом в українських законах зараз прописано три головні механізми конфіскації. Це:
пряма націоналізація, тобто примусове вилучення майна РФ біля України (найчастіше застосовується саме щодо російських державних активів);
цивільна конфіскація – вилучення активів підсанкційних осіб на користь держави на запит Мін'юсту та рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) під час дії військового стану;
через кримінальні провадження.
Тобто цивільна конфіскація майна неможлива без санкцій. Першим кроком є саме запровадження обмежень щодо конкретного бізнесмена та/або компанії. Механізм такий:
списки кандидатів на влучення під санкції складає спеціальна міжвідомча група на чолі з міністром економіки;
списки виносяться на розгляд РНБО, рішення РНБО затверджує президент;
після цього розпочинається робота Мін'юсту. Відомство звертається до правоохоронців та збирає докази, що підсанкційний бізнесмен сприяв заподіянню шкоди територіальній цілісності України, допомагав військовій агресії РФ або сплачував "значні податки" до бюджету Росії;
коли докази зібрані, Мін'юст звертається із заявою до ВАКС;
суд вирішує конфіскувати майно та визначає як: передати в управління державі або продати на аукціоні, а доходи направити до бюджету.