Найбільша галузь економіки рф на межі колапсу

• У Росії заговорили про можливість зупинки роботи низки металургійних підприємств через різке скорочення виробництва, викликане втратою ключових експортних ринків через санкції та поганою ситуацією в суміжних галузях. Випуск сталевого прокату скоротився на 18,2%, чавуну – на 9,4%, сталевих труб – на 9,5%, а експорт окремих підприємств обвалився на 50-60%.
  
  

  Про це повідомляє Центр протидії дезінформації (ЦПД). Причини такого розвитку подій криються не лише у внутрішніх економічних негараздах, але й у наслідках масштабних санкцій та руйнівної війни проти України.
  
  Статистичні дані свідчать про різке скорочення виробництва металургійної продукції у Росії з 2024 року. Навіть за офіційною, часто "пригладженою" статистикою, показники виглядають критично:
  
  випуск сталевого прокату зменшився на 18,2%,
  виплавка чавуну – на 9,4%,
  виробництво сталевих труб – на 9,5%,
  випуск вуглецевої сталі – на 15,8%.
  Попри постійні заяви кремлівської пропаганди про "неефективність санкцій", реальність виявилась інакшою. Втрати зовнішніх ринків стали фатальними для багатьох підприємств. Раніше металургійна продукція РФ активно експортувалась до країн ЄС, США та ряду азійських держав.
  
  Сьогодні ж більшість з цих напрямків втрачено, а залишки зовнішніх ринків виявились економічно невигідними через обмеження, мита та логістичні труднощі. Особливо тяжких збитків зазнала "Трубна металургійна компанія" – найбільший виробник сталевих труб у Росії. Її експорт впав на 50-60%, що загрожує зупинкою виробництва на деяких підприємствах.
  
  Крім зовнішніх чинників, металургію підкошує і внутрішній економічний спад. Зокрема, будівельна галузь, яка є основним споживачем металопродукції, переживає не менш серйозну кризу. Через падіння внутрішнього попиту, багато підприємств змушені скорочувати виробництво або повністю зупиняти роботу. Це тягне за собою масові звільнення, що б’є по рівню життя населення навіть у найбільш індустріалізованих регіонах.
  
  Зупинка металургійних заводів – це не лише проблема галузі, а загроза масштабного соціального вибуху. Втрата роботи для десятків тисяч працівників, скорочення бюджетних надходжень у промислових регіонах, падіння рівня життя.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: