Названо три найнебезпечніші схеми онлайн-шахраїв в Україні

• Методи шахраїв для обману українців стають все більш витонченими. Аферисти у своїх схемах дедалі активніше використовують ШІ (штучний інтелект) і QR-коди, а вже 83% усіх шахрайських операцій "переїхало" в інтернет.
  
  

  Крім того, за даними Національного банку України (НБУ), саме онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків, а середня сума однієї незаконної інтернет-операції зросла на 51% – до 4761 грн. Основні тенденції карткового шахрайства в Україні у 2025 році перерахувала заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська.
  
  "Коли ми говоримо про шахрайство, потрібно відмовитися від уявлення про "хакерів у темній кімнаті". Сучасні аферисти працюють не технікою, а психологією. Вони не зламують сервери, – вони зламують довіру", – зазначила експертка та навела конкретні приклади:
  
  спільною рисою більшості випадків шахрайства є те, що зловмисники переконують людину "добровільно" розголосити персональні дані;
  злочинці можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або родичем – "голосовий дипфейк сьогодні здатний на більше, ніж нам здається".
  
  Три найнебезпечніші схеми онлайн-шахраїв в Україні
  
  Цифровий скімінг: під час покупки в онлайн-магазині користувач вводить дані картки на нібито звичайному сайті. Але через прихований шкідливий код їх миттєво перехоплюють шахраї. Це відбувається непомітно – користувач навіть не здогадується про ризик.
  
  Квішинг: шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах. Більшість користувачів не перевіряють, куди саме веде QR, і саме цим користуються шахраї.
  
  ШІ-шахрайство: завдяки штучному інтелекту шахраї створюють надпереконливі фейкові голоси, електронні листи і навіть чат-боти.
  
  "Дипфейк може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) і просити"терміново переказати гроші". На жаль такі "голоси" поки що дуже важко відрізнити від справжніх. У таких випадках найкращим рішенням стане просто передзвонити близькій людині, щоб переконатися, що з нею насправді все гаразд", – попередила фахівчиня.
  
  Як не стати жертвою: прості правила
  
  Ніколи не передавайте особисті дані картки – навіть якщо телефонують із "банку" або "поліції".
  
  Уникайте публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат.
  
  Активуйте двофакторну автентифікацію на всіх сервісах.
  
  Скануйте QR-коди тільки з перевірених джерел.
  
  Використовуйте віртуальні картки для онлайн-покупок.
  
  Підключіть сповіщення про всі транзакції.
  
  Хоча шахрайство через фізичні пристрої (банкомати, POS-термінали) становить лише 17% від загальної кількості випадків, проте Довгальська не радить втрачати пильність:
  
  "Перед використанням терміналу чи банкомату варто уважно оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі чи дивні екрани – це привід насторожитися. Серед основних порад: прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватися банкоматами в людних і безпечних місцях".

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: