Які схеми шахраїв найпопулярніші в Україні

• У 2024 році понад 83% шахрайських операцій в Україні відбулися через Інтернет. Водночас дані НБУ свідчать про те, що онлайн-шахрайство спричинило 93% загальної суми збитків. Таким чином, середня сума однієї операції зросла на 51% - до 4 761 гривні.
  
  

  Про це заявила банкірка Анна Довгальська, передає «Телеканал 24».
  
  За словами Довгальської, спільна риса усіх випадків шахрайства — це те, що зловмисники переконують людину добровільно розголосити персональні дані.
  
  «Вони можуть представитися співробітником банку, правоохоронцем або навіть вашим родичем — голосовий deepfake сьогодні здатен на більше, ніж нам здається», — додає пані Анна.
  
  Які схеми найпопулярніші серед шахраїв
  
  Цифровий скімінг. В онлайн-магазину користувач під час покупки вводить дані карти на нібито звичайному сайті, втім через прихований код їх перехоплюють шахраї. Найгірше те, що користувач навіть не помічає цього.
  
  Квішинг. Це шкідливі QR-коди, які ведуть на фейкові сайти. Зазвичай їх розміщують у публічних місцях, на афішах, банкоматах або надсилають у месенджерах.
  
  ШІ-підсилене шахрайство. Завдяки штучному інтелекту шахраї створюють фейкові голоси, електронні листи та навіть чат-боти, де виманюють кошти.
  
  «Сьогодні deepfake може звучати як голос вашої близької людини (сина, дружини тощо) та просити „терміново переказати гроші“, на жаль такі голоси поки що дуже важко відрізнити від справжніх», — застерігає Довгальська.
  
  Як вберегти свої кошти
  
  Банкірка радить перед використанням терміналу чи банкомату оглянути пристрій: сторонні накладки, незвичні деталі чи ливні екрани — це те, на що варто звернути увагу.
  
  Тому при використанні краще прикривати клавіатуру при введенні PIN-коду, обирати безконтактну оплату та користуватись банкоматами у людних і безпечних місцях.
  
  Корисні поради:
  
  ніколи не передавайте особисті дані картки — навіть якщо дзвонять із банку чи поліції;
  уникайте публічного Wi-Fi для входу в інтернет-банкінг або оплат;
  активуйте двофакторну автентифікацію на всіх сервісах;
  скануйте QR-коди лише з перевірених джерел;
  використовуйте віртуальні картки для онлайн-покупок;
  підключіть сповіщення про всі транзакції.
  
  Памʼятайте, банк ніколи не запитує CVV-код, пароль, SMS-коди або PIN телефоном, в месенджерах чи в листах.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: