Влада Угорщини подала позов до Ради Європейського союзу (ЄС) та Європейського фонду миру. Уряд Віктора Орбана вимагає від Генерального суду ЄС у Люксембурзі скасувати рішення про покриття потреб України за рахунок суверенних активів Росії, заморожених у західних країнах.
25 серпня позов було опубліковано в офіційному журналі Європейського Союзу. Це означає, що справу було офіційно прийнято до розгляду, однак подальший графік її розгляду поки що невідомий – процес може затягнутися на роки
Чого домагається Орбан?
Угорський Кабмін оскаржує рішення, яке передбачає передачу Києву 3-5 млрд євро на рік із заморожених російських активів, що були іммобілізовані в європейських юрисдикціях. У Будапешті пояснюють свою позицію тим, що рішення Ради ЄС було ухвалено 21 травня 2024 року без участі Угорщини.
Воно полягає в перерахуванні 99,7% чистого прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку до Європейського фонду миру (ЄФМ), з якого виділяються кошти для надання Україні військової, гуманітарної та фінансової підтримки.
Ухвалюючи оскаржуване Будапештом рішення, комісія Європейського фонду миру виключила Угорщину з голосування, оскільки цю країну не було кваліфіковано як "державу-члена, що робить внесок". Попри це, в уряді Орбана стверджують, що ця позиція порушує принцип одностайності ухвалення законних рішень у ЄС.
При цьому в Брюсселі пояснили, що голос Угорщини проігнорували, оскільки не йдеться про бюджетні кошти союзу. Варто зазначити, що тільки за шість місяців 2025 року через цей механізм ЄС передав Україні 10,1 млрд євро.
Що передувало
Позиція Будапешта залишається послідовною: припинити надання військової та фінансової допомоги Україні. Крім того, Орбан систематично виступає проти членства України в ЄС, блокує ініціативи Євросоюзу, спрямовані на підтримку Києва, а також намагається перешкоджати продовженню санкцій проти Росії.
Напруга між двома країнами посилилася після атаки Збройних сил України на російський нафтопровід "Дружба". Після того, як президент України Володимир Зеленський натякнув, що його функціонування "труби" залежить від позиції Угорщини з питання вступу України до ЄС, Орбан заявив, що "шантаж і удари по трубопроводу не принесуть Києву місця в Євросоюзі", а також пригрозив Україні "довгостроковими наслідками".