Що буде з економікою України до 2030 року?

• Світ змінюється швидше, аніж розраховували навіть футурологи. Проте Україна до того ще стикнулась із викликами, що додають їй значних проблем: корупція, війна на Донбасі і окупація Криму, 50% економіки в тіні, величезний дефіцит Пенсійного фонду, державний борг перевищує 80% валового внутрішнього продукту, енергоємність ВВП у рази більша за європейську.
  
  

  Про це йшлось на недавній презентації "Доктрини збалансованого розвитку Україна 2030" за участю автора ідеї, народного депутата України Сергія Тарути, співавторів Доктрини та науковців, експертів. Презентація була організована книгарнею "Є" та видавництвом "Кальварія".
  
  "Згідно з методикою "Форсайт" у нас є тільки 3%-ва ймовірність досягти до 2030 року збалансованого розвитку. Цю мізерну можливість ми повинні використати", – каже автор ідеї видання "Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку" Сергій Тарута.
  
  Автори Доктрини стверджують: до цього часу Україна не мала жодного подібного документу стратегічного розвитку, хоча весь цивілізований світ будує довгострокові плани.
  
  "Доктрина якраз про те, завдяки чому можна досягти економічного зростання на рівні не менше 10-15 відсотків на рік, щоб до 2030-го ВВП України становив 710-750 мільярдів доларів. Це зростання більше, ніж у 8 разів щодо існуючого рівня. Ці плани здаються нереалістичними, але ми бачимо перед собою успішні приклади Сінгапуру, Південної Кореї, Японії. Розвиток ідей, знань та інновацій у світі захоплює усі сфери. Як підсумок – капіталізація однієї американської компанії Apple – у декілька разів більше ВВП України", – зазначає Сергій Тарута.
  
  У цьому стратегічному документі вперше пропонують принципи і заходи для прискореного економічного зростання України. Для досягнення високих темпів економічного розвитку країни потрібна інноваційна модернізація національної економіки, заснована на людиноцентричній моделі розвитку. Необхідними кроками для цього є детінізація економіки, дерегуляція бізнесу, боротьба з корупцією, лібералізація податкової політики, впровадження інноваційних технологій, ІТ й креативної економіки, зменшення енергоємності і таке інше.
  
  "Більшість країн ОЕСР прийняли позаторік свої стратегії розвитку до 2030 року і вже втілюють їх", – додає один із співавторів – Оксана Жилінська, завідувач кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності економічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
  
  Сергій Тарута констатує: "Багато хто не вірив, що ми зможемо написати такий фундаментальний документ. Адже суспільством простіше маніпулювати не знаючи, куди воно йде".
  
  Доктрина створена в тому числі і для того, щоб українська молодь не емігрувала, щоб надати їй можливості для різнобічного зростання в Україні. "Наше завдання – показати молоді, що Україна має майбутнє", – зазначає Сергій Тарута. Для цього у Доктрині закладено формування до 2030 року не менше 50% середнього класу, який є базисом економіки розвинених країн і головним носієм демократичних цінностей.
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки українців перебувають за межею бідності
  
  "Іншим амбітним завданням Доктрини є продовження життя українських чоловіків на 8 років, а жінок – на шість. Оскільки зараз середня тривалість життя жінок в середньому на 8 років більше, аніж у чоловіків. Проте у порівнянні з Європою в Україні, на жаль, найгірші показники", – додає народний депутат.
  
  Створення першої версії Доктрини ініційоване українським бізнесом у рамках об'єднання "Українська бізнес-ініціатива". Потім до її розробки підключилися вчені-економісти з провідних вищих навчальних закладів країни: Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", Київського національного університету ім. Вадима Гетьмана, Києво-Могилянської академії та Національного університету біоресурсів і природокористування.
  
  Особливу цінність Доктрині додає те, що вона написана українськими вченими-економістами, на сучасних математичних методах моделювання і визнаних світових моделях оцінки майбутнього розвитку, але без залучення західних грантових коштів, тобто на контент не вплинули суб'єктивні чинники.
  
  Доктрина вже представлена у більше, ніж 14 найбільших вищих навчальних закладах України. До того її обговорювали у парламентах Великобританії, Німеччини та Франції. У планах – до кінця вересня презентувати її у вузах усіх обласних центрів України.
  
  Робота над документом не закінчується його публічною презентацією. Автори чекають на відгуки та предметні коментарі для доопрацювання Доктрини, зокрема до рівня формування переліку конкретних дій – "дорожніх карт".
  
  На її базі також можна створювати регіональні проекти стратегічного розвитку до 2030 року. Автори Доктрини готові надати всю необхідну консультаційну й методологічну допомогу.
  
  Також у рамках проекту створять електронну платформу, де всі бажаючі зможуть обговорити Доктрину, розповісти про своє бачення розвитку країни і надати конкретні пропозиції.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Сирний манник із замороженими ягодами
    
  • Шоколадна ковбаска, яку обожнюють діти
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози