Чи є в біткоіна майбутнє в Україні: думка провідних експертів

Фінанси. Гроші. Валюта — 20 Жовт 2017 - 00:30 — RomanK Переглядів: 1941

Поділитись:

Бажання регулювати криптовалюти - є спробою традиційними методами відреагувати на нетрадиційне явище, але уряди не готові так просто віддавати контроль за платіжними засобами.

0174_22.jpg (75.13 Kb)

Останнім часом у світі активно обговорюють

В Україні хочуть легалізувати криптовалюти, а нардепи вже заробляють на біткоїнах мільйони доларів криптовалюти та способи на них заробити. Найбільше ажіотажу розгортається навколо біткоїна (англ. Bitcoin), який від часу заснування (близько 10 років тому) значно зріс у ціні. Зараз купити біткоїн можна більше ніж за 5,5 тисячі доларів.

Набуття біткоїном популярності змусило заговорити про нього на міжнародному рівні, а уряди окремих країн – рахуватися з ним. Деякі країни навіть визнали біткоїн валютою. Так, наприклад, у Швейцарії від 2013 року біткоїни розглядають як іноземну валюту. Проте більшість все ж таки схиляється до визнання біткоїна майновим активом, операції з яким мають оподатковуватися.

Головною проблемою, яка постала перед міжнародними фінансовими організаціями та керівництвом окремих країн – є питання контролю за обігом криптовалюти, адже безконтрольна – вона створює великий простір для розвитку тіньової економіки.

Крім того, неврегульована сфера криптовалют відкриває великі можливості для шахраїв, дії яких неможливо буде класифікувати, а тому і покарати зловмисників, за відсутності відповідного законодавства у країні. Наприклад, якщо ви купили за біткоїни товар, який вам не надали, і ви прийшли із цим до правоохоронних органів, то ні поліція, ні суд не знатимуть, що з цим робити.

Шахрайство з криптовалютами буває різним. Нещодавно стався випадок незаконного втручання в роботу сайтів групи "1+1 Медіа", метою якого був прихований видобуток криптовалюти Monero, ймовірно, в інтересах міжнародного стартапу Newzmate.

"Департамент 1+1 digital провів розслідування і виявив, що через API компанії Newzmate в браузери читачів новинних сайтів групи з домену api.traq.li завантажувався прихований скрипт Сoin-hive для видобутку криптовалюти Monero. Таким чином, шахраї збагачувалися за рахунок ресурсів комп'ютерів користувачів без їхнього відома. Після виявлення програма для майнінгу була видалена з усіх сайтів групи", - йдеться у повідомленні прес-служби групи "1+1 Медіа".

Історія біткоїна

Першу версію коду біткоїна 2008 року створив Сатосі Накамото. Проте це скоріше є псевдонім людини або групи людей, оскільки автор побажав не розсекречувати свою особистість.

Одиниця криптовалюти – це код, який з'являється в результаті складних математичних обчислень на комп’ютері.

Зважаючи на математичну формулу появи нових біткоїнів, яка прописана в його програмному коді, кількість можливих біткоїнів є граничною і обмежена 21 мільйоном. Тобто додаткова емісія біткоїнів неможлива. Згідно з розрахунками, всі біткоїни будуть добуті орієнтовно до 2034 року. Наразі добуто вже 3/4 одиниць криптовалюти.

До речі, неможливість емісії, яка зазвичай призводить до знецінення грошей та інфляції, додає біткоїну переваг перед офіційними світовими валютами.

Іншою перевагою біткоїна вважається децентралізована система видобутку валюти. Тобто відсутній центр управління, який міг би впливати на вартість криптовалюти та її обсяг. З іншого боку, у такому випадку ніхто не несе відповідальність за можливі збої системи, тому ризики вкладання грошей у біткоїни доволі високі.

Проте це не зупиняє прихильників криптовалюти. Навіть навпаки – багатьох приваблює саме такий анархічний формат системи, яка функціонує і саморегулюється без жорсткого управління із центру.

"Я дізнався про біткоїн 2012 року, коли потрапив на бізнес-форум, зараз навіть не згадаю який. Це дає мені змогу повірити у те, що це мої гроші і я можу розпоряджатися ними, як хочу і де хочу. Я бунтар в душі, і займаюся цим, оскільки це відмінний удар під дих архаїчній фіатній грошовій системі", - розповів український майнер Андрій Hunter Охота, який окрім майнінгу біткоїнів заробляє на життя продажем комп'ютерної техніки.

По суті, біткоїн забезпечений тільки попитом на нього та ресурсами, які за нього готові віддати. Щоправда, те саме зараз відбувається з будь-якою іншою валютою, як зазначають експерти. Часи золотого стандарту (грошової системи, яка ґрунтується на золоті) – вже давно минули.

Як добути біткоїн

Біткоїни добувають шляхом майнінгу - процесу створення нових блоків у базі даних (блокчейні) з використанням потужностей комп'ютера та спеціального обладнання, що отримало назву "ферма". Під час майнінгу на фермі у блоки даних записуються проведені у системі біткоїн-транзакції. За створення блоків майнер отримує біткоїни як винагороду.

Примітно, що система реагує на зростання кількості майнерів, збільшуючи значення потужностей, необхідних для видобування біткоїнів. Тому наразі це стало нерентабельно робити у приватному порядку. Згідно з даними дослідження нідерландського банку ING, електроенергії, яка потрібна для проведення однієї біткоїн-транзакції, вистачить на живлення будинку протягом місяця.

До речі, Україна є однією з країн, де проживає найбільше майнерів та просто власників криптовалют. Згідно з деклараціями можновладців, серед народних обранців є кілька біткоїнових мільйонерів. Це Олександр Урбанський (5328 біткоїнів або майже 30 млн доларів), Дмитро Голубов (4376 біткоїнів або 24 млн доларів), Дмитро Білоцерковець (398 біткоїнів або 2 млн доларів).

Біткоїн проти офіційних валют

Оскільки курс біткоїна до долара зростає, а отже збільшується і його популярність, з’явилася необхідність в уніфікації його визначення та місця у фінансово-економічній системі світу.

До обговорення питання долучилася і Україна. Міністр фінансів Олександр Данилюк за результатами зустрічей під час щорічних зборів Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні зазначив, що біткоїн – це "не проблема, з якою треба боротися, але це виклик для традиційних ринків та регуляторів".

"Криптовалюта та що з нею робити, як регулювати або не регулювати – цьому був навіть присвячений окремий великий захід, організований МВФ", - пояснив міністр.

Він зокрема додав, що хоча в Україні статус криптовалюти не визначений законодавством, проте сама криптовалюта не заборонена.

"В Україні ми також зараз разом з НБУ та іншими регуляторами фінансового ринку із залученням експертів працюємо над тим, щоб краще дослідити природу криптовалют та сформувати позицію стосовно відповідного регулювання в Україні. Є багато відкритих питань і в Україні статус криптовалюти не визначений законом, але це не означає, що криптовалюта заборонена. Україна має стежити за світовими трендами та не втрачати шанс для використання нових технологій та інновацій в фінансовому секторі", - написав Данилюк на сторінці у Фейсбук.

Тим не менш НБУ наразі працює над питанням визначення статусу біткоїна. У вересні регулятор заявив, що не може визнати криптовалюти валютою і попереджає про ризики шахрайств. Пізніше в НБУ заявили, що готові визначати біткоїн як майновий актив.

І тут є неприємна новина для власників біткоїнів, адже фінансові операції з майновим активом, як відомо, тягнуть за собою оподаткування.

Зараз у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які претендують на регуляцію ринку криптовалют, – про обіг криптовалюти в Україні (№7138) і про стимулювання ринку криптовалют та їхніх похідних (№7183-1).

Андрій Блінов, економіст:

- Українська фінансова влада в особі НБУ готова до визнання біткоїна як матеріального активу. Відповідно, операції з ним, як і операції з золотом, передбачають оподаткування - податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Що стосується досвіду інших країн, то тут можна довго сперечатися, оскільки він не є уніфікованим. Головна проблема у тому, що на сьогоднішній день немає міжнародної конвенції щодо обігу криптовалют, зокрема біткоїна. Він є ще надто молодим. Тому різні країни по-різному трактують цей інструмент.

Проте, думаю, що протягом п’яти років на базі Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій буде створена відповідна конвенція.

Окремі країни, як наприклад Китай, фактично забороняють проведення операцій чи максимально обмежують проведення операцій з біткоїнами. Щоправда, незважаючи на рішення Пекіна, сусідні країни, передусім Японія та Південна Корея, почали працювати з цим інструментом. Відповідно, торгівля цим інструментом в Азії зсунулася саме туди.

У значній мірі торгівля і майнінг біткоїнів – це є шанс для країн, що розвиваються, зокрема у пошуку капіталу, особливо коли там є велика концентрація майнерів.

Інша справа, що цей інструмент є ризикованим. Є люди, які кусають лікті, що вони свого часу не купили біткоїни за 50 доларів, а тепер продали би за 5 тисяч. Або зараз біжать купувати за 5 тисяч, щоб потім продати за 10 тисяч. Але справа в тому, що ми не знаємо перспектив розвитку цієї валюти. У будь-якій момент часу вона перебуває у дуже небезпечній зоні, й інвестувати в неї ризиковано.

Ми розуміємо, що коли буде підготовлена нормативна база щодо цього питання, відповідно НБУ розглядатиме транзакції без сплати податку як порушення законодавства. Якщо певна корпорація займатиметься конвертацією цієї криптовалюти в іноземну або національну валюту, то стоятиме питання про походження цих коштів. І якщо джерелом коштів стоятиме майнінг біткоїнів, то може постати запитання, а чи сплачений з цього податок.

Зараз НБУ починає досить жорстко перевіряти учасників фінансового сектору щодо джерел походження окремих капіталів. І мені здається, що влада побоюється того, що біткоїн стане інструментом легітимізації коштів, набутих в обхід законодавства, щодо джерела походження яких немає даних.

Щодо популярності біткоїна можна сказати, що вона пов’язана з розвитком постіндустріальної економіки, тобто економіки віртуального світу, в якому з'являються різноманітні електронні гроші. Тож у біткоїна є багато конкурентів, зокрема Ethereum і Litecoin. І є вірогідність, що як тільки учасники "коаліції" біткоїна втратять хист чи темп, інша криптовалюта може стати більш популярною і витіснити біткоїн, особливо якщо у біткоїні залишатимуться досить жорсткі правила, зокрема щодо його загальної кількості.

Й одна з проблем полягає у тому, за відсутності чіткої домовленості між учасниками ринку або державами щодо кількості таких криптовалют та правил їхнього обігу у світі з'являтимуться сотні й тисячі не менш привабливих і ще більш ризикованих інструментів.

Виходячи з цього, питання криптовалют недовго лишатиметься неврегульованим. Не думаю, що держави та міжнародні організації, які гарантують існування чинних параметрів фінансової системи, випустять один з ключових елементів цієї системи, що дійсно дуже стрімко розвивається. Може статися так, що окремі держави впроваджуватимуть суттєві обмеження на розрахунки біткоїнами та на майнування, або братимуть це під свій контроль, що також буде змінювати окремі параметри їхнього обігу. Тож котирування біткоїна найближчими роками нагадуватимуть американські гірки з відповідними наслідками.

Ерік Найман, керівничий партнер інвесткомпанії Capital Times:

- Практично у всіх країнах світу біткоїн визначають не як гроші, а як певний актив. А тут виникає оподаткування на загальних підставах. Наприклад, якщо ви обмінюєте біткоїн на будь-який інший актив, товар чи послугу, то це розглядається як договір міни (бартеру) з відповідним оподаткуванням. При цьому виникають певні тонкощі оцінювання – як оцінити для оподаткування, тобто скільки коштувала угода. Скоріш за все братиметься якийсь середній курс біткоїна або курс на момент укладання угоди.

Ключове питання зараз – це все ж таки оподаткування - якими податками і як саме оподатковувати обіг біткоїна. Якщо це звичайний товар чи послуга, то на неї має нараховуватися ПДВ. Під час договору міни виникає в тому числі й ПДВ. У разі його несплати виникатимуть штрафні санкції. І найбільша проблема – у тому, як розраховувати ПДВ.

Зараз у всіх найбільших країнах світу біткоїн – це товар, оскільки це означає сплату податку. Країни поки не хочуть відмовлятися від оподаткування обігу криптовалют.

Щодо питання підкріплення біткоїна, то ключова відмінність криптовалют від білетів МММ або інших пірамідальних папірців полягає у тому, що в останньому випадку дійсно не було жодного забезпечення, а емісія білетів МММ могла бути нескінченною – у будь-яких обсягах і будь-яких номіналах. У біткоїні та інших криптовалютах обсяг емісії завчасно визначений, тобто всі знають скільки і в який момент часу буде цієї криптовалюти. Відповідно, ніхто не може взяти і просто "надрукувати" криптовалюту.

Відтак у системі біткоїна зник елемент недовіри до емісії. Адже держави можуть у будь-який момент надрукувати скільки завгодно доларів або гривень. І знецінити їх. А в криптовалюті такого немає.

З іншого боку, теоретично можливо таке, що хтось натисне на кнопку і все скасує. І всі ваші активи просто зникнуть. Тут постає питання довіри. Але це так само, як і питання довіри до офіційних валют – до долара, гривні тощо. Якщо ми довіряємо державі, що вона прийматиме надруковані нею гроші як оплату за держпослуги, регульовані державою тарифи і податки, то у криптовалютах такого зобов’язання, що хтось буде приймати їх, як оплату, немає. Це будується винятково на довірі учасників системи, при чому незрозуміло кому.

Виходить, що у криптовалюті один елемент недовіри був замінений іншим. А саме – хто контролює всю цю систему і хто гарантує, що ці криптовалюти взагалі щось коштують.

Криптовалюти набрали масову популярність з травня 2017 року, тобто фактично пройшло кілька місяців. І зараз це переросло у повноцінну психічну манію. А всі манії в історії людства завершувалися вельми сумно. Інше питання, що після цієї манії криптовалюти знайдуть свої ніші і виживуть як клас. Тому що у певної частини суспільства є потреба у криптовалютах як засобах обміну. Це в першу чергу тіньова економіка. Адже популярність криптовалют почалася саме після того, як почалося посилення фінансового контролю в економіці.

Олексій Геращенко, фінансист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи:

- У випадку з біткоїном йдеться про понаддержавну одиницю. Якщо ми визначаємо ту чи іншу грошову одиницю, то зазвичай ми можемо її ідентифікувати за певною територією, країною чи органом-емітентом. А криптовалюти не вписується у реальність, яка стосується грошового регулювання, тому що у них немає єдиного центру емісії і, відповідно, вони не піддаються стандартній регуляції, тому що невідомо, до кого писати листи.

Виходячи з цього, Національний банк України не може вчинити інакше, як визнати біткоїн певним майновим активом, тому що за стандартним визначенням грошова одиниця завжди має прив’язку до тієї чи іншої регулюючої інстанції, з якою Нацбанк міг би укладати угоди і договори.

Крім того, більшість учасників системи розглядають криптовалюту не як гроші, а скоріше як майновий актив або спекулятивний засіб – купити сьогодні, щоб завтра продати дорожче. Ми відслідковуємо, що умовно кажучи, вчора біткоїн коштував 3 тисячі доларів, а сьогодні майже 6 тисяч доларів. Тобто до нього ставляться, як до майна, вимірюючи його вартість певною зрозумілою всім грошовою одиницею.

За всіма ознаками це скоріше актив, ніж валюта чи платіжний засіб.

Водночас я не думаю, що спроби регулювання цієї системи щось докорінно змінить. Зараз йдеться про фундаментальний виклик загальним усталеним правилам, коли немає ані національної привязки, ані територіального органу, ані емітенту. Це виклик майбутньому, коли всі відомі нам системи, які будуються з єдиним центром управління, піддаватимуться критиці. Бажання регулювати криптовалюти - є спробою традиційними методами відповісти на нетрадиційне явище. І поява того чи іншого законодавчого акта де-факто нічого не змінить.

Насправді зараз вартість будь-якої валюти світу, яка обслуговує товарні потоки, значною мірою визначається рівнем довіри до неї. Коли ви купуєте долар, ви не вивчаєте, що стоїть за ним. У цьому випадку просто спрацьовує якась традиція, історія, якій ви вірите. В цьому ж сенсі Bitcoin, Ethereum чи інша криптовалюта нічим не кращі і не гірші за золото як актив.

Парадокс біткоїна у тому, що його ціна зростає, тому що його купують, тобто є попит, а купують його, тому що він дорожчає. І цей попит не підкріплений абсолютно нічим. Рано чи пізно станеться обвал вартості біткоїна, тому що переважна більшість не розглядають це як платіжний засіб, а лише як засіб збагачення і накопичення. А це не є ключовою ідею будь-яких грошей. Гроші виникають як засіб обігу, щоб допомогти рухатися масі товарів і послуг. Біткоїн працює на паливі довіри. Щойно ця довіра почне зникати, вартість біткоїна може знизитися з п'яти тисяч до п'яти центів.

Це не має дивувати, тому що немає жодної фундаментальної формули, яка показали б, скільки це має коштувати. Наприклад, картини художника, які спочатку віддавалися за безцінь, за декілька років можуть зрости у ціні. Це відбувається через уявлення людей, що ці картини є надзвичайні або геніальні. Так і з біткоїном – його популярність зростає за рахунок людської ірраціональності.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

біткоін

Чи є в біткоіна майбутнє в Україні: думка провідних експертів

Яку країну визнали найкращою для життя на пенсії

Китайський ринок почав обвалюватись

Латвія запроваджує зміни для українських біженців

В Україні в обігу були якісні підробні долари

Останні новини

Вибір редактора

Борги українців за комуналку пішли на спад