Що собою являтиме "гройсманоміка" у 2019 році

• Заявлене зростання соцстандартів на 2% при запланованій інфляції в 7,4%, і ескалація військових витрат на 18% експерти охрестили «Гройсманомікою». Вони вважають, в реальності соціальні витрати взагалі підуть в мінус - занижений показник інфляції дозволить владі на них заощадити.
  
  

  «Тотальне зубожіння народу»
  
  Державний бюджет на 2019 рік побудований на прогнозі інфляції на рівні 7,4%. Уряд очікує курс гривні до кінця наступного року на рівні 29,4 за долар. У той час, як зараз долар коштує близько 28 гривень.
  
  «Наші доходи будуть стабільними, а ціни, якщо і зростатимуть, то не такими темпами, як в попередні роки ... Наша економічна і фінансова політика дозволяє нам отримати інфляцію нижче 8%, якщо бути точним - 7,4%», - заявив прем'єр єр-міністр Володимир Гройсман.
  
  Політолог Дмитро Корнійчук іронізує: «Гройсманоміка - напрямок економічної політики, яке орієнтоване на тотальне зубожіння народу для його прискореного вимирання і масової еміграції».
  
  А економіст Віктор Скаршевський заявив в ЗМІ: «Як це не парадоксально звучить, незважаючи на дві виборчі кампанії в наступному році, проект бюджету-2019 є антисоціальним».
  
  Він зазначив, що згідно з проектом держбюджету соцвитрати збільшаться менше заниженого показника інфляції в 7,4%. А сам показник інфляції сумнівний.
  
  «Тобто реальні витрати на соціалку, з урахуванням інфляції, не зростуть, а зменшаться, а занижений показник інфляції 7,4%, закладений в бюджет-2019, дозволить заощадити на індексації прожиткового мінімуму і мінімальних пенсій - знову заощадити на найменш захищені верстви населення», - написав він у Facebook.
  
  За прогнозом Скаршевський, інфляція в наступному році може скласти 10-11%. «А може і вище, все буде залежати від зовнішньоекономічної кон'юнктури і динаміки обмінного курсу», - підкреслив він.
  
  Економіст зазначив, що за словами Володимира Гройсмана, індексація пенсій (орієнтовно на 20%) відбудеться лише у вересні, а не з січня. «Уряд, відкладаючи індексацію пенсій на 8 місяців, планує зекономити на пенсіонерах в 2019 році 47 млрд грн, недоплативши їм цю суму в січні-серпні 2019 року», - вважає економіст.
  
  Слід зазначити, що Президент України Петро Порошенко вже заявив, що схвалить проект держбюджету на 2019 рік за умови, якщо в ньому буде передбачено підвищення рівня забезпечення солдат не менш ніж на 30%, підвищення мінімальної заробітної плати до 4200 грн і збереження ряду програм (дорожнього фонду і ін.). Про це розповіла представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.
  
  Нагадаємо, що, коли з 1 січня в Україні підвищили мінімальну заробітну плату до 3 723 грн., Президент заявляв, що мінімальну зарплату підвищать до 4,1 тис. Грн. Але через кілька днів Кабмін відповів, що у нього немає таких розрахунків, а підвищення можливе за умови економічного зростання в державі.
  
  У травні прем'єр-міністр України Володимир Гройсман також підтвердив, що поки немає можливості для прийняття рішення про підвищення мінімальної заробітної плати. Тепер Кабінет Міністрів пропонує встановити з 1 січня 2019 року мінімальну зарплату в розмірі 4 173 грн, а Президент знову вимагає її підвищити. Але тільки до 4.2 тис.грн.
  
  «Економічне диво часів Гройсмана»
  
  Прожитковий мінімум за планами уряду як і раніше буде значно відставати від мінімальної зарплати. З 1 січня його планують встановити в середньому розмірі 1 853 грн. З 1 липня підвищать до 1 936 грн, а з 1 грудня - 2 027 грн.
  
  З прожиткового мінімуму вираховується розмір соціальних виплат для різних категорій населення. Звертає на себе увагу розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який ляже в основу мінімальної пенсії. Передбачається, що з 1 січня 2019 року пенсіонери зможуть вижити на 1: 497 грн, з 1 липня - 1 564 грн, з 1 грудня - 1 638 грн.
  
  В цілому, в проекті державного бюджету на 2019 рік уряд передбачив зростання всіх соціальних виплат в Україні на 2%.
  
  «Зростання всіх соціальних стандартів - плюс 2%. Бюджет є дуже консервативним, і одночасно відповідає всім пріоритетам уряду », - повідомила в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова.
  
  У той же час серед головних пріоритетів бюджету Володимир Гройсман називає фінансування армії і перебудову всього блоку безпеки і оборони.
  
  «У 2019 витрати на обороноздатність держави складуть 209,5 млрд грн, а це на 31,5 млрд більше, ніж в попередньому році. Ми розуміємо, що постійно повинні думати над тим, як можна збільшити наші витрати на модернізацію озброєння і на нову бойову техніку. Також серед головних завдань - збільшення заробітної плати військовим, яка буде становити не менше 10 тисяч гривень », - запевнив він.
  
  Слід зазначити, що раніше міністр оборони Степан Полторак звертався до прем'єра з проханням виділити додаткові кошти на збільшення зарплат військовим. Але в публікаціях фігурувала потреба лише в 4.5 млрд. Грн.
  
  7 вересня Володимир Гройсман повідомив, що на засіданні Ради національної безпеки і оборони він запропонував збільшити оборонний бюджет-2019 на 23 млрд. Грн. - до 201 млрд грн. А вже 14 вересня він повідомило планах збільшити оборонні витрати на 31,5 млрд грн, або на 18%.
  
  Зокрема, на розвиток і модернізацію військової техніки буде виділено 36,2 млрд грн (на 3,9 млрд. Грн. Більше в порівнянні з 2018 роком), на грошове забезпечення військовослужбовців - 108,3 млрд грн (на 24,1 млрд. грн. більше).
  
  Звертають на себе увагу витрати на громадську безпеку. У передвиборний рік вони складуть 82,1 млрд грн. Це означає, що МВС і інші силові органи отримають на 16,1 млрд грн. більше ніж в нинішньому році.
  
  Для порівняння: надходження від приватизації пропонують зафіксувати на рівні 17,1 млрд. грн. До бюджету цього року закладали 21,3 млрд. грн., В 2017 і 2016 роках в бюджет закладали по 17 млрд. Але держава так і не змогло розпродати майно.
  
  В цілому ж доходи бюджету мають зрости, порівняно нинішнім роком, на 130 млрд. Грн. Експерти сумніваються реальності таких планів, і звертають увагу на заявлене зниження держборгу, який в майбутньому році повинен скоротитися з нинішніх 60% до 52,5% ВВП. Глава Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає таке скорочення неможливим.
  
  «Знову обіцяють нам економічне диво часів Гройсмана ... Дуже малоймовірно. Тим більше, що у нас більше половини держборгу - це зовнішній державний борг і він автоматично зростає, як тільки зростає курс гривні», - написав він у Facebook.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Як дитячі травми впливають на вибір партнера у дорослому віці – дослідження
    
  • Як відеоігри та соцмережі впливають на розвиток депресії в дітей?