Банкір: корупція в Україні є локомотивом економіки

• В Україні корпорації ефективно існувати не можуть, тому й нема передумов для створення справедливої економіки і забезпеченої старості. Натомість є всі передумови для деградації корумпованої та несправедливої економіки.
  
  

  Про це у своєму блозі пише регіональний менеджер комерційного банку Олег Волчанський.
  
  Після виборів президента і напрямку розвитку країни на наступні п'ять років постає питання: а чи був у нас насправді вибір?
  
  Чи сказали нам правду ті, хто претендував на головну посаду? Чи містили їх програми і наміри відповіді на виклики, які стоять перед країною?
  
  У нас досі відсутні важливі елементи здорової економіки. Тимчасом економіка відіграє ключову роль у протистоянні з агресором. Без неї ми не зможемо створити потужну армію та виграти в конкурентній боротьбі світоглядів.
  
  Кандидати або математика. Якось так це виглядало.
  
  Голосуй за чесних, і два плюс два буде п'ять. Голосуй за нові обличчя, і два плюс два напевне буде п'ять. Голосуй за новий курс, і два плюс два буде п'ять. Голосуй за реальні справи, і два плюс два таки буде п'ять. "П'ять" відповідає країні з розвинутою економікою, а "чотири" — корумпованій країні із слабкою економікою.
  
  Математика каже, що вони нас або дурять, або недоговорюють, адже теорія імовірності та теорія ігор — це все-таки математика, а математика — річ точна.
  
  Загалом програми головних-старих-системних кандидатів спочатку викликали щиру посмішку, але, усвідомлюючи, що це стосується твоєї країни, яка перебуває у стані війни, бажання сміятися зникало. Як наслідок, перемогли гумор і пустота.
  
  Неможливо коротко описати альтернативний світогляд, вартий десятків книг, але все-таки спробую. Почну здалеку. Глянемо на причини, чому не працює українська економіка, а також з'ясуємо, до чого тут математика.
  
  Теорія ймовірності каже, що без потужних корпорацій неможлива сильна та розвинута економіка. Звісно, крім випадку, якщо у вас є казкові запаси нафти чи інших ресурсів. Тут слід зазначити, що це, безумовно, не єдина проблема, але вона показова для розуміння суті системних проблем та викликів.
  
  Для початку з'ясуємо різницю між великим приватним капіталом та корпорацією.
  
  Під великим приватним капіталом будемо розуміти таку форму економічної діяльності, за якої наявний один чи кілька пов'язаних власників. Де власники безпосередньо чи через найнятий менеджмент здійснюють оперативне управління бізнес-процесами. Власне, такий весь великий український капітал.
  
  Під корпорацією будемо розуміти таку форму економічної діяльності, де жоден з власників не має контрольного пакета, а керівництво здійснюється найнятим менеджментом, що не виключає наявності у менеджменту певної кількості акцій.
  
  Акції зазвичай перебувають у вільному обігу. Facebook, Google, Apple, Ford, GM, Exxon Mobile, Microsoft, General Electric, Berkshire Hathaway, IMB — це корпорації.
  Чому корпорації — двигун економіки?
  
  Фінансують науково-технічний прогрес. 80% фінансування наукових робіт — це результат роботи корпоративного капіталу. Інше — це фінансування державами фундаментальних досліджень. Великий приватний капітал, як правило, наукові розробки не фінансує, бо це високий ризик.
  
  По-перше, приватний капітал значно обмеженіший в ресурсах, а науково-технічний прогрес — річ дорога. По-друге, результат роботи науковців заздалегідь не відомий. Відповідно, виникає ризик, що неприйнятно для приватного капіталу.
  
  Вкладаючи обмежені ресурси у вартісні наукові розробки, вони за теорією ймовірності, рано чи пізно програють. Корпорації ж залучають капітал від значного числа інвесторів, які вкладають, як правило, не в одну корпорацію. Виникає ефект розподіленого ризику. Маючи значний ресурс, корпорації, як правило, виграють.
  
  Чому без високих технологій неможлива розвинута ефективна економіка в конкурентному ринковому світі, думаю, нікому не потрібно пояснювати.
  
  Фінансують масштабні проекти. Приватний капітал, як правило, не фінансує масштабні проекти, без яких неможливо збудувати сильну економіку. Якщо приватний капітал вкладатиме свої обмежені ресурси в значні проекти, які невідомо, чи принесуть ефект, він, за теорією імовірності, рано чи пізно програє.
  
  Залізниця, електростанція, потужні промислові об'єкти в розвинутих економіках є справою корпоративного капіталу. Тут так само працюють ефект розподіленого ризику та ефективна форма залучення значного обсягу капіталу.
  
  Фактор справедливої економіки та фактор для зростання капіталізації економіки. Незначна частина людей готова бути індивідуальними підприємцями, тобто ризикувати своїми статками. Без такого явища як міноритарний капітал інша частина, 90-95%, просто не інвестуватимуть.
  
  Мало капіталу — заводів, верстатів, механізмів, наукових ноу-хау — в економіці, невелика продуктивність праці — однією лопатою багато не заробиш, низький попит на робочу силу, низький рівень оплати праці. Некапіталізована економіка — бідна країна та невиправдано багаті власники приватного капіталу.
  
  Чому? Чим більше капіталу в країні, тим нижча його доходність та вищий рівень оплати праці працівників і навпаки. Працює банальний закон попиту та пропозиції.
  
  У спрощеній моделі корпоративна економіка виглядає так. Візьмімо стотисячне містечко з близько 30 тис сімей. Нехай кожна сім'я в середньому вкладе 10 тис дол в корпоративний капітал — мізерна сума як для розвинутих економік.
  
  У підсумку місто отримає 300 млн дол інвестицій. Це 6 тис високотехнологічних робочих місць з іншим рівнем зарплати. Ще стільки ж створить у суміжних галузях приватний капітал для обслуговування потреб корпорації. Окремо створяться робочі місця у сфері послуг. Звісно, це дуже спрощено для розуміння системи.
  
  Фактор стабільності економіки. Концентрація капіталу в руках невеликої кількості людей при відсутності корпорацій призводить до отримання ними дедалі більших доходів, що спотворює баланс виробництва та споживання.
  
  Звичайним людям не вистачає коштів для придбання товарів, які виробляє економіка. Це додатково стримує економічний розвиток та спричиняє виникнення соціального напруження в суспільстві, розхитує політичну стабільність.
  
  Фактор забезпеченої старості. Корпоративний капітал виконує ще одну важливу функцію: забезпечення старості. Працівники в такій системі фінансують свої робочі місця через пенсійні фонди, які купують частки в корпораціях за відрахування працівників, а потім з цих капіталовкладень виплачують працівникам пенсії.
  
  Фактор корупції. Існує ще одна важлива причина, чому приватний капітал зазвичай не фінансує науково-технічний прогрес: це схильність індивідуального приватного капіталу до неринкових методів конкуренції. Серед таких методів — монополізм, отримання доступу до державних ресурсів чи особливих привілеїв.
  
  Приватний капітал може використовувати власні ресурси для неринкових методів конкуренції та одноособово отримати вигоди від їх реалізації. Власне кажучи, великий підприємець може взяти свої кошти з бізнесу для "мотивації" чиновників та політиків і отримати за це корупційний дохід.
  
  Корпоративний менеджер не має стільки особистих ресурсів, а якщо і має, то результат від передавання "мотивації" доведеться розділити між усіма співвласниками, що просто безглуздо. Також безглуздо оголошувати тисячам співвласників про намір фактично вчинити злочин.
  
  Великий приватний капітал, як правило, шукає легший та менш ризиковий шлях. Малий і середній підприємець — це благо для країни, а великий підприємець, як правило, — джерело корупційного впливу на органи влади. Натомість велика корпорація не несе в собі такого ризику.
  
  Проте в Україні власник незначного пакета акцій зазвичай не має нічого. Чому в Україні "мертва" міноритарна акція?
  
  Припустімо, ви — менеджер корпоративного підприємства в Україні.
  
  Перший варіант — важкий: бути успішним. Створити конкурентний продукт та просунути його на ринок. Організувати ефективний колектив. Два речення, за якими стоять видатні навички та неймовірна самовіддача без гарантій на успіх.
  
  Другий варіант — легкий: привласнити кошти вкладників.
  
  Який варіант оберуть менеджери в Україні? У переважній більшості кошти вкладників вкрадуть. Це виглядатиме так: менеджер привласнить кошти інвесторів або забиратиме весь прибуток через схеми, вирішить проблеми перед законом за допомогою правоохоронних систем, а інвесторам нічого не залишиться.
  
  Теорія імовірності та теорія ігор кажуть, що в Україні за чинної політико-правової системи корпорації ефективно існувати не можуть. Відповідно, нема передумов для науково-технічного прогресу, відкриття бізнесом масштабних проектів, створення стабільної та справедливої економіки, забезпеченої старості. Натомість є всі передумови для деградації корумпованої та несправедливої економіки.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому важливо пити какао дітям і дорослим?
    
  • Зверніть увагу на ці продукти, коли болить голова
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози