За несплату аліментів можна карати жорсткіше

• Потрібно законодавчо зобов'язати держвиконавця застосовувати всі обмеження і притягати до відповідальності неплатника.
  
  

  Проблема несплати аліментів в Україні залишається гострою – в судах розглядають десятки тисяч справ. За 2019 рік було стягнуто аліментів на суму 6,5 млрд грн для 461,5 тис. дітей Про це йдеться в авторській статті на сайті "Сьогодні".
  
  Проте з виконанням законів не все гладко. За словами Анни Осадчої, адвоката АТ "Клочков і партнери", яка спеціалізується на сімейному праві, реальний стан справ трохи відрізняється від того, що розповідають в Мін'юсті.
  
  "На практиці держвиконавці чудово застосовують надані їм повноваження, але чомусь дуже вибірково. Найчастіше чую від своїх клієнтів про те, що без постійних ходінь стягувача аліментів до держвиконавця та регулярної подачі заяв про застосування обмежень, штрафів тощо самостійно держвиконавець нічого не робить. Звісно ж, це можна пояснити величезними обсягами роботи, але ж від цього не повинні страждати діти", – каже Осадча.
  
  Вона додає, що чимало стягувачів випадково, з новин дізнаються про штрафи, йдуть до виконавця, і лише після цього їх проблема починає розв'язуватися. Є й ті, хто взагалі не ходить до держвиконавця, тому що впевнений, що це його робота і він сам зробить все, що передбачено законом. Таким чином, величезної кількості боржників-аліментників посилення так і не зачепили.
  
  "Для зміни ситуації, на мій погляд, потрібно закріпити на законодавчому рівні обов'язок держвиконавця у разі наявності боргу за аліментами самостійно застосовувати всі обмеження і притягати до відповідальності такого неплатника, при цьому передбачити відповідальність і для держвиконавця за невиконання такого зобов'язання. Тоді ефективність підвищиться в рази", – зазначає Осадча.
  
  Ірина Смітюх, адвокат АТ "Лещенко, Дорошенко і партнери", додає, що на сьогодні залишається нерозв'язаним питання про те, щоб стягувати борги з аліментів відповідно до відсоткового співвідношення до доходів боржника.
  
  "Досить часто на практиці у боржника є офіційні доходи на рівні мінімальної заробітної плати, або десь близької до неї, а насправді його статки і "неофіційний" дохід значно вищі від задекларованих, що призводить до отримання незначних розмірів аліментів на дитину", – каже Смітюх.
  
  За словами Тетяни Борисенко, адвоката АТ "Скляренко, Сидоренко і партнери", добре було б розв'язати питання і з тим, щоб стягувати аліменти також і з тих доходів, які люди отримують за кордоном .
  
  "Необхідно розширювати перелік країн, з якими Україна має відповідні міжнародні договори про правову допомогу", – підкреслює Борисенко.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: