Податок на бідних: якою буде інфляція

Фінанси. Гроші. Валюта — 17 Лип 2020 - 10:30 — RomanK Переглядів: 948

Поділитись:

Нацбанк не збирається міняти курс, але новий стратегічний документ ще повинна затвердити Рада НБУ.

3092_1461614318_nb.jpeg (96.86 Kb)

При погляді на цінники в магазинах (наприклад, на ягоди) важко повірити, що, згідно з офіційною статистикою, зараз в країні спостерігається найнижчий рівень інфляції за багато останніх років. За підсумками першого півріччя річна інфляція сповільнилася до 2,4%. А в травні вона була і того нижче – 1,8%. Таких показників Україна не пам'ятає з 2013 року.

Звичайно, якщо орієнтуватися тільки на продукти харчування, які становлять найбільшу статтю витрат середньостатистичної української сім'ї, ситуація буде дещо іншою. Загалом, за даними статистики, продукти за останній рік подорожчали на 4,5%. Найбільше – яйця (54,7%), фрукти (33,7%) і хліб (9,1%). А овочі, навпаки, подешевшали на 12,5% за рік.

Однак, мабуть, основна причина низької інфляції – енергоносії, що подешевшали. Через це тарифи на житлово-комунальні послуги, які також становлять значну статтю витрат кожної української сім'ї, знизилися загалом на 12,2%, а власне газ подешевшав на 52,5%. Також статистика зафіксувала зниження цін на паливо загалом на 26,5%.

Така низька інфляція не влаштовує окремих представників української влади. Нещодавно голова Нацбанку Яків Смолій, який склав з себе повноваження, стверджував, що на нього тиснули, вимагаючи, зокрема, прискорити інфляцію до 11%, як це передбачено макропрогнозом Мінекономіки. Після звільнення голови НБУ міністр економіки Ігор Петрашко говорив, що, на його думку, "здорова інфляція повинна становити 8-9%". За оцінкою чиновника, це "дозволить підприємствам зростати".

При цьому Нацбанк уже кілька років тому поставив за мету монетарної політики поступово домогтися інфляції, або індексу споживчих цін, на рівні 5% +/-1%, тобто від 4 до 6%. І досягти такого показника планувалося якраз 2020 року, після чого – утримувати інфляцію приблизно на такому ж рівні.

Яка інфляція потрібна Україні
Чому Нацбанк орієнтується саме на 5%? У НБУ це пояснюють так: "Цінова стабільність є основною метою більшості центральних банків, в тому числі і НБУ. Це ситуація, коли "домогосподарства і підприємства при прийнятті рішень можуть не брати до уваги очікувану зміну середнього рівня цін" (таке визначення запропоновано головою Федеральної резервної системи США ще 1994 року. – Ред.). Інакше кажучи, коли ціни зростають настільки незначно, що пересічний громадянин навіть не замислюється над питанням майбутньої інфляції при прийнятті рішення про отримання кредиту, вкладенні коштів в бізнес або здійсненні заощаджень. У більшості розвинених країн під ціновою стабільністю вважають підтримку інфляції на рівні 1-3%. Для країн з ринками, що розвиваються, середньострокова інфляційна мета вище і коливається зазвичай в межах 4-8%", – пояснюють в НБУ.

Нагадаємо, підтримувати інфляцію і цінову стабільність, за українським законодавством, – це компетенція НБУ. Ні в законі про Кабмін, ні в положенні про Мінекономіки про завдання щодо визначення інфляції не згадується. Однак перед Мінекономіки ставиться завдання готувати прогнози економічного і соціального розвитку України разом з Нацбанком та іншими органами влади.

Попередні прогнози Мінекономіки і Нацбанку якщо і відрізнялися у визначенні інфляції, то не сильно. Так, в жовтні 2019-го НБУ прогнозував на 2020 рік рівень інфляції (індекс споживчих цін, або ІСЦ) 6,3%, а Мінекономіки тоді ж прогнозувало інфляцію 5,5-5,8% (за двома сценаріями).

Однак останні прогнози Нацбанку і Мінекономіки розрізняються досить істотно. Так, в березні Мінекономіки переглянуло прогноз по інфляції на 2020 рік до 11,6% (грудень до грудня). Нацбанк же в квітні скорегував свій прогноз до 6%.

"Інфляція – це податок на бідних"
Експерти вважають, що обгрунтованіший прогноз НБУ.

"На сьогодні, виходячи з поточних даних і при незмінності прихильності керівництва країни курсу цінової стабільності, немає підстав для скільки-небудь обґрунтованих припущень про недотримання Україною середньострокової мети щодо інфляції – на рівні 5% для річного приросту індексу споживчих цін", – вважає старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин.

Інфляцію на рівні 4-6% (або 5% +/-1%, як визначає Нацбанк) вважає оптимальною і президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

"У розвинених економіках оптимальна інфляція вважається – 1-2%. У країнах, що розвиваються, вважається, що краще мати трохи вищу інфляцію – 3-5%. НБУ вважає, що для України краще інфляція 5%, точніше, від 4 до 6%. Чому висока інфляція – це погано? Інфляція – це, фактично, податок, який збирається з усіх, і в насамперед з бідних, які не можуть цього податку уникнути. Якщо, наприклад, у людини є квартира, завод, земля, велика кількість іншого ліквідного майна, інфляція не впливає на ці активи. Вона впливає тільки на доходи і заощадження в національній валюті. Передусім, на бідних людей, бо у них доходи в національній валюті. І збільшення інфляції, скажімо, до 10% означає, що ви 10% своїх доходів цього року віддасте. Тому що за свої доходи зможете купити на 10% менше товарів і послуг. А чи зросте зарплата на 10% при інфляції в 10%? Не факт", – пояснює економіст.

При відсутності економічних передумов для зростання інфляції її можна було б "розігнати", зокрема, за рахунок збільшення кількості грошей в обороті, про що також "просили" НБУ. Однак економісти вважають такий спосіб "пожвавлення економіки" неправильним.

"Нове керівництво НБУ не може і, сподіваюся, не виконуватиме вимоги щодо емісії грошей як з точки зору здорового глузду, так і з позиції дотримання вимог українського законодавства. Стаття 54 закону про НБУ забороняє прямо або опосередковано фінансувати витрати уряду", – говорить В'ячеслав Черкашин.

Тарас Козак також нагадує, що економічний ефект від "друкування грошей" в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, буде не однаковим.

"Доводиться чути, що, мовляв, американці друкують гроші, європейці друкують, а українці не хочуть. Насправді зрозуміло, що українська гривня – це валюта не вищої категорії. Коли американці друкують долари, звичайний американець не біжить продавати долари і купувати євро. Тому що долар – валюта вищої категорії, яка не може знецінитися. Так, в якийсь момент може початися інфляція, але американці ніколи не жили в ситуації, коли їх валюта знецінюється в десятки разів, як у нас в 90-х", – каже Тарас Козак.

Експерт упевнений, що висока інфляція в Україні не "розігріє", а, навпаки, загальмує економіку.

"Поясню на прикладі іпотечного кредитування. Вважається, що купівля квартири становить близько половини всіх доходів людини за все життя. Тому в цивілізованому розвиненому світі житло зазвичай купують в кредит. Це, з одного боку, вигідно для людини, тому що їй не потрібно збирати все життя і купувати житло в 60-70 років. А з іншого боку, це важливо для економіки. Тому що це гроші, що вкидаються в економіку, і економіка починає працювати. Але ставка за іпотечним кредитом не може бути 15 або навіть 10%. Іпотечне кредитування нормально працює при ставках менше 10%. Якщо ж ставка 10%, то виходить, що кожні 7 років вартість квартири подвоюється. А щоб видавати іпотечні кредити під 7-9%, потрібно, щоб вартість фондування була 3-5% (плюс ризик неповернення 1-3%, плюс маржа банку – теж 1-3%, в сумі виходить 7-9%). Відповідно, ставки за депозитами теж повинні становити 3-5%. Але ставка за депозитами не може бути нижче за інфляцію. Для чого віддавати гроші до банку, якщо краще піти і купити собі щось, ніж тримати гроші, які втрачатимуть купівельну спроможність? Ось і виходить, що інфляція повинна бути досить низькою – для того, щоб громадяни тримали нацвалюту в банках, для того, щоб банки могли кредитувати іпотеку. І ставка за іпотекою щоб була не вище 10%. Отже, ми приходимо до того, чому інфляція повинна бути низькою", – пояснює Тарас Козак.

Поки курс залишився незмінним
Днями Нацбанк оприлюднив пропозиції правління НБУ до "Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік і на середньострокову перспективу". Під час презентації заступник голови НБУ Дмитро Сологуб підкреслив, що для подальшого забезпечення макрофінансової стабільності і поступального економічного розвитку України потрібно продовжувати послідовну монетарну політику і не поступатися тими принципами, на яких вона базувалася 2015-2020 років.

"Метою грошово-кредитної (монетарної) політики є підтримка інфляції в середньостроковій перспективі на рівні 5% з допустимим діапазоном відхилень +/-1%", – йдеться, зокрема, в документі.

Однак остаточний проєкт "Основних принципів ..." повинна готувати Рада НБУ. Планується, що цей документ буде затверджений у вересні.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

інфляція

Податок на бідних: якою буде інфляція

НАБУ завітало з обшуками до керівника Держлікслужби

Які зміни готує Німеччина для біженців з України

Латвія запроваджує зміни для українських біженців

В Україні в обігу були якісні підробні долари

Останні новини

Вибір редактора

Навчальні програми від Державної служби зайнятості