Уряд переніс підвищення мінімальної зарплати до 6500 грн з липня на грудень 2021. Проте це не надто допоможе знизити бюджетні видатки. Адже з 5000 до 6000 гривень «мінімалка» зросла уже з 1 січня.
Про це повідомляє VoxUkraine.
За розрахунками експертів VoxUkraine, чисте зростання видатків держбюджету внаслідок підвищення мінімалки до 6000 грн з січня та до 6500 грн з грудня 2021 року становитиме понад 15,5 млрд грн. Додаткові видатки місцевих бюджетів становитимуть 12,6 млрд грн. Водночас доходи Пенсійного фонду зростуть приблизно на 3 млрд грн більше, ніж його видатки.
Зазначається, що підвищення мінімалки матиме і значний ефект «другої хвилі»:
з одного боку, воно підвищить споживання в номінальному вираженні (через збільшення купівельної спроможності населення та дещо вищу інфляцію), а відтак – надходження від непрямих податків (ПДВ, акцизів) у наступних періодах;
з іншого боку, зростуть витрати бізнесу на оплату праці. Отже, дехто знизить інвестиції, хтось піде в тінь, а дехто змушений буде закритися.
Доходи зростуть на 22 млрд грн. Завдяки підвищенню МЗП наступного року сукупні додаткові надходження від ПДФО, військового збору та ЄСВ сягнуть 22 млрд грн. Зокрема, додаткові надходження від ПДФО становитимуть близько 8,4 млрд грн. Із них державний бюджет додатково отримає 2,4 млрд грн, місцеві бюджети – 6 млрд грн.
Трохи менше 700 млн грн додатково надійде до держбюджету через збільшення доходів від військового збору.
Найбільше ж – на 12,8 млрд грн – виростуть додаткові надходження від ЄСВ. А оскільки 86% цього збору надходить до Пенсійного фонду, від підвищення МЗП виграє саме він.
Зростання видатків. Втім, підвищення мінімалки означає зростання як доходів, так і видатків державного та місцевих бюджетів.
По-перше, зростуть видатки на заробітну плату співробітників бюджетного сектору та держслужбовців. Водночас для визначення окладів цих працівників використовують рівень прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня кожного року. Цей рівень уже підвищено з 1 грудня 2020 року на 20%, що відповідає зростанню МЗП.
Підвищення окладів призведе до збільшення обсягів нарахувань на заробітну плату працівників бюджетної сфери та держслужбовців (ЄСВ). Звісно, зарплати зростуть не у всіх. Наприклад, в проекті закону про держбюджет на 2021 рік (стаття 26) Уряд пропонує заморозити базовий розмір окладу для всіх працівників державних органів на рівні вересня 2020 року. Це означає підвищення заробітної плати для цієї категорії працівників лише для тих, у кого вона менша за мінімальну. Окремо регулюється розмір зарплат для суддів та прокурорів (і в проекті бюджету до другого читання запропонували значно – з 1000 до 1600 грн – підвищити той прожитковий рівень, до якого прив’язані їхні посадові оклади) .
«Побічний ефект» значного підвищення МЗП – звуження диференціації зарплат працівників різної кваліфікації, оскільки жоден працівник не може отримувати заробітну плату нижчу за мінімальну. Отже, не всі, хто отримує зарплату з бюджету, будуть задоволені підвищенням мінімалки.