Правозахисні організації підняли питання компенсації знищеного майна

• Документ підписали представники низки правозахисних організацій.
  
  

  Забезпечити справедливу та обґрунтовану компенсацію за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії проти України – один із ключових пріоритетів для влади у напрямку захисту прав людини на 2023 рік. Про це йдеться у документі "10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2023 рік", підготовленому низкою правозахисних громадських організацій.
  
  Документ підписали представники Центру прав людини ZMINA, ГО КримSOS, БФ "Право на захист", ГО "Донбас СОС", Кримська правозахисна група, ГО "Восток СОС", Громадський холдинг "Група впливу", БФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез".
  
  На думку представників правозахисних об’єднань, справедливу і обґрунтовану компенсацію за майно, пошкоджене внаслідок російської агресії, мають надавати за прозорою та доступною позасудовою процедурою, передбаченою окремим спеціальним законом.
  
  "Однією з ініціатив, покликаних урегулювати це питання, є законопроект № 7198, узятий за основу 01.04.2022 (тепер він очікує на друге читання). Законопроєкт визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу тощо) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022. Також він покликаний визначити засади створення та ведення Державного реєстру пошкодженого та знищеного майна, а найбільше уваги законопроєкт приділяє наданню компенсації за знищені об’єкти нерухомості, хоча багато пов’язаних із цим умов, як і порядок надання компенсації за пошкоджені об’єкти, має додатково встановити уряд", - йдеться в документі.
  
  На думку правозахисників, у сьогоднішній версії законопроекту залишається питання щодо отримання компенсації шкоди, завданої до початку широкомасштабної збройної агресії проти України. "Додаткового врегулювання може потребувати й питання про надання компенсації постраждалим, які вже відбудовують свою знищену або пошкоджену нерухомість самостійно. Отже, проєкт закону № 7198 треба доопрацювати з урахуванням ключових зауважень та ухвалити в другому читанні", - підкреслюють автори.
  
  Серед інших кроків, які мають стати пріоритетними для в 2023 році в сфері захисту прав людини, правозахисники виділили ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду, запровадження адміністративної (позасудової) процедури визнання актів цивільного стану, які відбулися на тимчасово окупованих територіях України, чітке законодавче визначення категорій осіб, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України. Крім того, автори також вважають ключовими для влади внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за колабораційну діяльність, створення умов для підтвердження освітніх кваліфікацій тими, хто здобув освіту на тимчасово окупованій території, зміну підходів до призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, забезпечення ефективного механізму евакуації цивільного населення під час воєнного стану.
  
  

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чи варто прати дитячі речі окремо від дорослих?
    
  • Яблука по-київськи: ніжний десерт з минулого
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози