Як багаті українці піднімають польський бізнес

• Бізнес у Польщі відчуває вплив українських біженців. Багаті українців, що втікали від війни, дали несподіваний поштовх для високого бізнесу під час економічного спаду. Йдеться про приватні школи, клініки пластичної хірургії, ресторани, елітні агентства нерухомості тощо, пише czasebiznesu.pl.
  
  

  Том Макґрат, директор приватної британської початкової школи у Вілануві, зеленому районі Варшави, де проживає велика спільнота емігрантів, сказав, що його школа почала будівельні роботи, щоб потроїти площу своїх будівель, зокрема завдяки зростання кількості українських учнів.
  
  Школа бере за навчання 15 000 доларів на рік. «Збільшення кількості українських школярів позитивно вплинуло на рішення про розширення», — сказав Макґрат.
  
  Хоча більшість біженців перетинали польський кордон у жалюгідних умовах, були й ті, хто прибув на власних автомобілях, тому вони були «добре фінансово забезпечені», сказав Павел Качмарчик, керівник Центру досліджень міграції при Університеті Адама Міцкевича у Варшаві.
  
  Підприємства, які обслуговували середній клас і заможних людей, стверджували, що наймають україномовних працівників, а витрати українців допомогли їм захиститися від економічних наслідків інфляції.
  
  Анна Кузнєцова, засновниця клініки пластичної хірургії Hermitage у Варшаві, нещодавно найняла українського лікаря, а українці становлять від 10 до 20 відсотків її клієнтів у Варшаві. «Раніше українці до нас не їздили, тому що в Україні такі медичні послуги були значно дешевшими, а зараз, коли вони в Польщі, у них немає іншого виходу», — сказала Кузнєцова.
  
  «Багато українців приїхали з грошима, і вони, безумовно, можуть купити дорогу нерухомість», — каже українська агентка з нерухомості Юлія Антонюк, яка рік тому переїхала до Варшави з Києва з сином.
  
  Згідно з лютневим дослідженням Bank Santander Polska, типове споживання українських біженців значно нижче, ніж у польських домогосподарствах, і становить 39 відсотків від середнього польського значення.
  
  Це частково відображає велику кількість дітей серед українців-втікачів, з іншого боку «важко уявити, щоб біженець війни, який часто залишав левову частку своїх речей вдома, міг споживати стільки ж, скільки пересічний громадянин приймаючої країни».

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: