Від 24 лютого європейські країни надали притулок для більш ніж 6 млн українських біженців, що звісно мало великий вплив на економіку ЄС в цілому.
Попри те, що 90% вимушених переселенців — жінки з дітьми, люди похилого віку та люди з обмеженими фізичними можливостями, така міграція не мала кризових наслідків, які так активно прогнозували певні експерти.
Про позитивний вплив приймання українських біженців першою заговорила Польща — лише за перший рік війни загальні здобутки її бюджету в 5 разів перевищили витрачені на допомогу кошти.
У 2023 році консалтингова компанія Deloitte на замовлення Управління верховного комісара ООН у справах біженців провела всесторонній аналіз впливу переселенців з України на економіку Польщі.
За її даними, 93% працездатних українців є офіційно працевлаштованими та регулярно сплачують податки в польський бюджет. В грошовому еквіваленті такі прямі та непрямі виплати складають близько 15−20 млрд злотих на рік, або ж близько 1% від ВВП країни.
Водночас, Ганна Джоболда, директор департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, зазначає, що за два роки війни економіка Польщі не тільки виграла від українських переселенців, а й стала критично залежною від них. Завдяки великій кількості біженців ця країна змогла розв’язати такі важливі питання, як нестача робочої сили та старіння нації, а її економіка стала розвиватися досить високими темпами. Зокрема, на території Польщі вимушеними переселенцями зареєстровано понад 15 тис. великих та малих підприємств, які регулярно сплачують податки до її бюджету.
В інших країнах Європи ситуація з біженцями має схожий характер. Більшість експертів відмічають високий рівень працевлаштування серед українців та готовність розвивати економіку держави, на території якої вони проживають.
Про це яскраво свідчить статистика більшості країн Європи — через 3 місяці після отримання статусу про тимчасовий захист лише 7% працездатних біженців продовжують жити виключно на соціальні виплати.