Україна досягла принципової угоди з кредиторами щодо реструктуризації держборгу на 20 млрд доларів до 2029 року. Це означає, що дефолту в Україні в серпні не буде. А за найближчі роки вдасться заощадити мільярди доларів. Експерти зазначають: така угода не лише звільнить кошти на нагальні потреби України, а й підвищить її репутацію як позичальника.
Так, комітет власників облігацій 22 липня визнав номінальні збитки у розмірі 37% своїх активів за 13 облігаціями, відмовившись від претензій на суму $8,67 млрд дол. Про це йдеться в заяві про умови угоди.
На цьому тлі вартість українських єврооблігацій на світових біржах зросла на 13-20%. Згідно із закритими даними торгової платформи на Bloomberg, які надав ЗМІ аналітик групи ICU Михайло Демків, до 12:00 за київським часом 22 липня:
облігації у євро з погашенням у 2028 році зросли на 17,55%, до 32,6% від номінальної вартості, у 2032 році – на 20,45%, до 30,71%;
облігації у доларах із погашенням у 2024 році подорожчали на 14,49% до 36,18%. З погашенням у 2025 році – на 16,96%, до 36,67%;
найбільше додали до номінальної вартості "довгі" папери з погашенням у 2031 та 2035 роках – 18,88% та 19,77% відповідно.
Зазначимо, що коли ціна держпаперів зростає, це означає, що інвестори вважають їх менш ризикованими і бачать сенс вкладатися. А ось коли ціна падає, а ставки з бондів зростають, ситуація є несприятливою.
Чисто технічно міжнародні рейтингові агенції все ж знизять рейтинг України до "дефолтного". Однак, по суті, це "виробнича необхідність": Україна формально не обслуговуватиме борг, а отже, це позначиться в рейтингу. Фактично це ні на що не вплине, як не вплинуло під час реструктуризації у 2015 році.
Україна заощадить десятки мільярдів доларів: куди їх витратить
В результаті укладення угоди Україна розраховує заощадити $11,4 млрд протягом найближчих трьох років, до 2027-го, зазначає Міністерство фінансів. До 2033-го економія досягне вже $22,75 млрд.
Звільнені кошти спрямують на захист та оборону, соціальні витрати та потреби відновлення. "Завершення цієї угоди про реструктуризацію створить умови для якнайшвидшого повернення України на міжнародний ринок капіталу, коли ситуація з безпекою стабілізується, щоб фінансувати швидке відновлення та реконструкцію нашої країни", – заявив глава відомства Сергій Марченко.
За його словами, тепер Україна має намір здійснити угоду з реструктуризації якнайшвидше, за умови готовності документації. Марченко називає угоду важливим крок для забезпечення бюджетної стабільності та збереження фінансових ресурсів України, необхідних для продовження фінансування оборони.
"Відновлюємо боргову стійкість. Сьогодні ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу", – додав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Умови реструктуризації: що відомо про угоду
Ще в серпні 2022-го Україна домовилася про дворічне відстрочення обслуговування боргу за прямими та гарантованими державами єврооблігаціями. Тепер вдалося укласти нову угоду.
Так, принципової угоди було досягнуто з комітетом кредиторів, до якого увійшли Amundi SA, BlackRock Inc та Amia Capital LLP, а також інші інвестори, які разом є власниками близько 25% облігацій. Не менше двох третин з них мають схвалити угоду, щоб завершити угоду щодо реструктуризації боргу.
Минулий термін заморожування виплат спливав 1 серпня 2024-го з виплатою купона за облігаціями зі строком погашення у 2026 році. Україні було необхідно реструктурувати цей борг відповідно до умов програми Міжнародного валютного фонду. Як МВФ, так і двосторонні кредитори країни, зокрема США та Паризький клуб, підписали пропозиції України кредиторам.
Уряд і кредитори погодилися реструктурувати вимоги двома пакетами – будуть випущені "облігації А" та "облігації Б". Облігації Б стануть майбутнім стимулом для власників євробондів, оскільки за ними запровадять вищі виплати, якщо номінальне зростання ВВП України у 2028 році на 3% перевищить прогноз МВФ на цей рік. Така разова виплата за пакетом Б буде проведена у 2029 році, а звичайні погашення за пакетом заплановані на 2030, 2034, 2035 і 2036 роки.
Підвищення купонних виплат за новими облігаціями, випущених в рамках облігацій А, розпочнеться у 2025 році на рівні 1,75% та досягне 7,75%. Виплати розпочнуться в 2029 році. Загалом в облігацій A буде чотири серії з погашенням у 2029, 2034, 2035 і 2036 роках.
Досягнуті домовленості підтримуються Комітетом кредиторів України та відповідають цільовим показникам програми Механізму розширеного фінансування МВФ, зазначили в Мінфіні. Зокрема:
співвідношення боргу до ВВП становитиме 82% до кінця 2028 року;
співвідношення боргу до ВВП становитиме 65% до кінця 2033 року;
середня потреба у фінансуванні буде на рівні 8% від ВВП у 2028-2033 роках.
У Мінфіні також планували включити до угоди перегляд умов виплат за ВВП-варантами, випущеними в рамках минулої реструктуризації у 2015 році. Однак поки що угоди щодо варрантів досягнуто не було, хоча Кабмін обіцяє продовжити переговори з їхніми власниками.
Також, як зазначає Bloomberg, сторони домовилися про виключення так званого застереження про крос-дефолт між міжнародними облігаціями та варантами з терміном погашення у 2041 році, виплати за якими прив'язані до економічного зростання. Таке застереження передбачало, що технічний дефолт за одним інструментом переносився б і інші.
Не просто відстрочка: що кажуть експерти про реструктуризації
Спеціалісти пояснюють, що досягнення принципової угоди з кредиторами зводить на нуль інсинуації щодо нібито можливого дефолту Україні в серпні-2024. Як розповіла заступниця директора Центра економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко, переговори були непростими, але зрештою ситуація стабілізувалася.
"Дефолту не буде... Принципова домовленість – це дуже добре, бо в переговори сторони входили із досить різними очікуваннями. Ситуацію додатково ускладнював фактор МВФ – урядова пропозиція мала задовольнити не лише приватних кредиторів, але й Фонд", – пояснила Репко.
За її словами, також важливо, що уряд домовився не про чергову відстрочку платежів, а саме про реструктуризацію боргу. "Ми показали людям, які колись нам позичили гроші, що можемо притомно домовлятись. Це потрібно для майбутніх інвестицій", – резюмувала спеціалістка.
Схожі прогнози дає голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев ("Слуга народу"). "Не сумнівався, що угоду буде досягнуто. Боргова реструктуризація звільнить необхідні ресурси для оборони та соціальної підтримки під час війни. Угода є обов'язковою умовою забезпечення боргової стійкості, якнайшвидшого повернення на зовнішні комерційні ринки капіталу, збереження макрофінансової стабільності в цілому", – сказав він.